Країна моїх мрій-це та країна,де є свої закони та порядки,яких всі дотримуються.Якби в мене була така країна,я б назвав її Доброляндія.Жителі цієї країни-законослухняні,добрі та щасливі,зовсім не схожі один на одного.Допомагають один одному.Зовсім немає злочинності.Кожен дарує ближньому усмішку.Ось така на мою думку країні моїх мрій!!!
Жили козаки у не волі 5 років
Що таке людина? Можна відповісти по-різному. В підручнику з біології людина - це представник класу ссавців, розумна суспільна істота; у сучасній енциклопедії - суб'єкт історичної діяльності та культури, що в процесі самоутвердження проявив себе як особистість; у книзі «Практична психологія людини» - це таїна, яку варто розгадати, чого власне і намагаються досягти сучасні психологи... Цей список можна продовжувати і продовжувати, адже визначень багато, і кожен розуміє їх по-своєму.А що таке Людина з великої літери? Невже це лише розумна істота, котра якимось чином зайняла панівне становище над усім живим і неживим на нашій планеті Земля? Чи, можливо, дещо більше, глибше?.. Безперечно, більше! Насамперед, Людина - це індивідуальність, неповторний мікровсесвіт. Звичайно, цей мікровсесвіт виник на біологічній основі, але ж людина поєднує у собі не лише фізичне тіло, а й невидиму, нематеріальну частинку, що має назву «душа».Бути Людиною просто і складно водночас. Просто тому, що, як не крути, а всі ми народилися людьми, всі ми є різними, особливими, індивідуальними. Складність же полягає у тому, що бути Людиною - це наука, це мистецтво, яке не кожен має здатність опанувати, адже це потребує чимало зусиль та величезного й щирого бажання. Кожному дається єдиний в житті шанс - можливість переродитися з людини у Людину, та не кожному вдається розгледіти і скористатися ним.<span>Тож будьмо уважнішими і, коли прийде час, станьмо Людьми! Станьмо Людьми на благо всього Людства!</span>
Ответ:Багато я бачив гарних людей, ну такого як батько, не бачив. Голова в нього була темноволоса, велика і великі розумні сірі очі, тільки в очах чомусь завжди було повно смутку: тяжкі кайдани неписьменності і несвободи. Весь в полоні у сумного, і весь в той же час із якоюсь внутрішньою високою культурою думок і почуттів.
Скільки він землі впорав, скільки хліба накосив! Як вправно робив, який був дужий і чистий! Тіло біле, без єдиної точечки, волосся блискуче, хвилясте, руки широкі, щедрі. Як гарно ложку ніс до рота, підтримуючи знизу шкоринкою хліба, щоб не покрапать рядно над самою Десною на траві. Жарт любив, точене, влучне слово. Такт розумів і шанобливість.
Одне, що в батька було некрасиве,— одяг. Ну такий носив одяг негарний, такий безбарвний, убогий! Неначе нелюди зухвалі, аби зневажити образ людини, античну статую укрили брудом і рванням.
І все одно був красивий,— стільки крилося в ньому багатства. Косив він чи сіяв, гукав на матір чи на діда, чи посміхався до дітей, чи бив коня — однаково.
З нього можна було писати лицарів, богів, апостолів, великих учених чи сіячів — він годився на все. Багато наробив він хліба, багатьох нагодував, урятував од води, багато землі переорав, поки не звільнився від свого смутку.