Портрет героя: «Сама його зовнішність неминуче привертала увагу всіх, хто його бачив. Маючи понад шість футів зросту, він був надміру худий, через що здавався значно вищим. Погляд у нього був гострий і пронизливий, за винятком тих періодів апатії, про які вже відомо, а тонкий орлиний ніс надав його обличчю жвавості й рішучості. Випнуте квадратне підборіддя також свідчило про те, що він людина рішуча. Його руки завжди були в чорнилі й плямах від хімічних препаратів».Вигляд рук: «рука вся поцяткована такими ж шматочками пластиру і вкрита плямами від міцних кислот».Про професію: «…Я – детектив-консультант».Захоплення: «Вміння грати на скрипці», «вправний фехтувальник, боксер і шпажист», «Він уже багато років дотримувався системи робити короткі виписки з газетних заміток, що стосувались людей і подій, тож важко було знайти особу чи факт, про які він не міг би негайно дати якихось відомостей», «його захопленням була хімія», опера.Риси характеру: «Холмс, безперечно, був не з тих, з ким важко жити поряд. Він різко вирізнявся спокійним характером і сталістю в звичках», «Його енергія не мала меж», повага до старих(місіс Хадсон), дружба (лікар Вотсон).Сміх: «…Я взагалі не чув, щоб він сміявся часто, і завжди його сміх віщував комусь лихо…».Чесність: «…поряд з успіхами обов’язково повинні занотувати й оцю мою невдачу».Інші деталі: «…Шерлок Холмс мав дивовижну здатність за бажанням відволікатися від думок, що обсідали його», «…він примудрився не зрадити властиву йому котячу пристрасть до охайності», «…одним із недоліків Шерлока Холмса, якщо це справді можна назвати недоліком, було те, що він майже ніколи і ні з ким не ділився до кінця своїми планами доти, доки цілком їх не здійснював», «йому була властива нелюбов до всякої гласності», «Його похмурій і не схильній до марнославства натурі були неприємні галасливі похвали…».<span>Вміння зрозуміти людину: «… Я ніколи не кохав, Вотсоне, але якби мою кохану спіткала така смерть, я, можливо, діяв би так само…».</span>
Сегодня в этот день мы поздравляем и желаем счастья и канечно лучшего .мой ты лучший друг и вмести мы всегда
напиши какой был интиресный фильм о чем он и что тебе понравилось
Стихотворение "Братья" написано Александром Трифоновичем Твардовским в 1933 г (опубликовано в 1939 г) и посвящено воспоминаниям о счастливом, хотя и небогатом, детстве, когда семья была единой. Поэта очень беспокоила судьба репрессированной и сосланной в Сибирь семьи, особенно любимого младшего брата. Сам поэт избежал раскулачивания потому что уже жил отдельно в городе. У него остались только теплые воспоминания о родительском гнезде, на которые наслоилась тревожное настроение.
Поэтому стихотворение написано очень скупыми выразительными средствами.
Основным является авторский повтор.
Одинаково начинаются первая и последняя строфа, подчеркивая, что прошло 17 лет и все изменилось.
В первой строфе четыре раза повторяется слово "свой". Причем так, что это повторение под ударением требует паузы. Свой хутор, свой сад, свой колодец, свой ельник и шишки. Это были владения детей.
Повторяется также слово сыны, как детей с уважением называл отец.
Повторяется слово брат, указывая на постоянные и тяжкие раздумья, как он там? (По предположению, на строительстве Беломорско - Балтийского канала, куда отправляли политических заключенных, треть которых погибла)
Есть эпитеты: одинокий кузнечик, горячее сено.
Противопоставление(сравнение): и малые ребятишки, и большие, женатые люди, это они, дети. Братья были хваткие.
"Ухватка" - просторечное выражение.
Метафора: "обапол" - дети рядом с отцом, как боковые части, которые выходят при распиле бревна.
Заканчивается стихотворение риторическими вопросами.