У реченні чітка тавтологія, дуже часто повторюється слово "сніжинки"- потрібно замінити (вони,кришталики, їх і тому подібні).
Мій тато працює на шахті.Але я не хочу йти по його стопам.Одного разу коли ми сиділа за столом він мене спитав!Ким я хочу стати?
-Тато у майбутньому житті я хочу стати пожежником!-сказав син
-Синку,ця проффесія дуже небезпечна для твого життя!-відповів батька
-Але татку твоя професія також дуже небезпечна!Але ти на ній працюєш!
-Одже синку,я хочу щоб у майбутньому ти став вчителем!
-Але батько вчител це жіноча профессія!-відповів син
-Чому?
Парк (підмет), (який?)гарний(означення),(що зробили?)побудували(присудок),(Де?) у нас в місті(обставина)
Я досить часто розмовляю російською мовою, але я патріот своєї неньки держави - України. Тепер наша велика родина переживає дуже важкий для неї час, пов'язаний зі "сваркою" з однією зі слов'янських народів - Росією.
Я вважаю за потрібним підтримати тих, хто стоїть, бориться зараз і ризикує своїм життям заради нашої безпеки. Їх не зупиняє страх перед смертю. Саме цих людей можна вважати ГЕРОЯМИ НАШОЇ БАТЬКІВЩИНИ. Мені не потрібні сварки з тими, хто народився, проживає в Росії. Я просто хочу миру на Землі. Не хочу тих сліз, якими вже почали омиватися землі України, сльози матерів. Мені хочеться, щоб на вулицях були усміхнені обличчя, а діалоги між людьми не були пов'язані з таким злим, жахливим словом, як "війна".
Я хочу, щоб ми не задумувалися про завтрашній день. Інколи так хочеться поїхати до знайомих у Росію, але між нами повстала політична стіна. Інколи так хочеться поїхати на море, але на дворі вмирають люди, і ти розумієш, що веселитися не час.
Я би хотів бачити суспільство, що впевнене у наступному дні, яке усім серцем радується будь-яким пустощам, не плаче, у якого душа не розривається, де вищи органи і політики справедливі, а люд щасливий!
І це стає можливим завдяки нашим захисникам, нашим Героям. Тому, на мою думку, ці люди ніколи не помруть, адже назавжди залишилися у нашій пам'яті.
Боягузливий !!!!!!!!!!!!!!!!!