Ну судя по описанию это Украина и Беларусь. В остальных подходящего более нет.
Індійський океан розташований у Південній і Східній півкулях. На південному заході Індійський океан широким водним простором <span>з'єднується з Атлантичним океаном, а на південному сході — з Тихим. Берегова лінія розчленована слабо. В океані виділяють вісім морів, е великі затоки. Островів порівняно мало. Найбільші з них (Мадагаскар, Шрі-Ланка, Сокотра) розташовані біля узбереж материків.
</span>Велика частина океану лежить в екваторіальному, субекваторіальному і тропічному кліматичних поясах, тільки південна частина охоплює високі широти, аж до субантарктичних. Загальна особливість клімату океану — сезонні вітри мусони в його північній частині, що піддається значному впливу суходолу. Тому в північній частині океану добре виражені два сезони — тепла, тиха сонячна зима і жарке, хмарне дощове, штормове літо. На південь від 10° пд. ш. панують південно-східні пасати. Південніше, в помірних широтах, дмуть сильні і сталі західні вітри. Кількість опадів велика в екваторіальному поясі (до 3000 мм/рік). Дуже мало опадів випадає біля берегів Аравії, у Червоному мо<span>рі і Перській затоці.</span>
Каждое тело имеет свой гравитационный заряд. Чем больше тело-тем больше заряд. Так же заряд может влиять на другие тела, здесь прослеживается такая же связь-чем ближе такой заряд к объекту, тем выше влияние этого заряда на объект. В нашем случае это Земля и Луна. Луна по отношению к Земле -самый близкий крупный космический элемент. Луна образует приливы и отливы( где в основе лежит этот же гравитационный заряд). Влияние солнца:тепло. Влияние луны:приливы,отливы.
Потому что весной солнечные лучи хоть и светят ярко, но теплоту не передают так же сильно,как летом. Это зависит от угла падения лучей на поверхность Земли. Чем выше угол падения, тем жарче. Весной угол падения меньше, чем летом. Отсюда и выводится данная закономерность
Северный ледовитый - Обь. Атлантический - Дунай, Днепр. Индииский - Ганг. Тихий - Янцзы и Хуанхэ