Барви осіннього лісу
Початок осені завжди чарівний. Повітря стає прозорим, а все навкруги виграє яскравими кольорами.
Невеличкий ліс теж золотиться, багряніє, палає і з кожним ранком заливається все блискучішим вогнем. А після дощику з кущів вилазять гриби. Кумедні, товсті. На старих пеньках туляться один до одного тонконогі опеньки. Розсипалися по галявинах червоноголові підосичники, зеленуваті й рожеві сироїжки, запашні рижики. Особливо поважними здаються серед них товсті гриби під червоною шапкою з білими крапочками — мухомори. Намистинками розсипалися по кущах різнокольорові ягідки. Барви лісу доповнює і волохатий зеленувато-сірий мох на деревах. Пахне грибами, чебрецем, дощем і ще чимось дивним, приємним.
<span>Пишається проти сонця ліс, пломенять осінні вогневі барви. А разом з лісом пишається й осінь тим, що створила таку красу. </span>
<span>Зима - чудова пора року, сніжна та весела. Морозне сонечко на блакитному чистому небі, прудкі пташки вишукують собі поживи під м'яким і пухнастим снігом. Дерева стоять у снігу, немов яблуні в цвіту. Білі-білі. Горобина в червоному намисті і з білим оксамитом. Таємничі ялини, закутані в теплу білу шубу зі снігу. Шосе кожного ранку скидає з себе білосніжний наряд, і здається ніби чорна змія звивається між високими будинками в білосніжних шапках. Все це і дитячий сміх, що лунає з кожного двору. Чи не справжня казка?</span>
Синонім- забути антонім-пам"ятати
За-префікс
іскрил-корінь
и-закінч
ся-постфікс
при-префікс
лет-корінь
іл-суфікс
а-закінч
