<span>Осінь — це дочка Діда Мороза. Старша дочка, бо є ще в нього молодша доня — Весна.</span><span>
В Осені коси заквітчані пшеничними колосками й червоними ягідками калини. Ходить Осінь лугами, берегами. Де зітхне — там холодом війне.
Любить Осінь ночами сидіти на березі ставка. А вранці над водою підіймається сивий туман і довго не розходиться. Оце й починається Осінь.
Бояться Осені пташки. Як тільки побачать її ластівки, злітаються і про щось тривожно радяться. А журавлі піднімаються високо в небо й тривожно курличуть.
Любить Осінь заходити у садки. Доторкнеться до яблуні — яблука жовтіють. А дятли радіють, зустрівшись із Осінню: голосно щебечуть, перелітають із місця на місце, шукають поживи на деревах.
Сьогодні теплий, сонячний день. Низько стоїть сонце — світить, але не дуже гріє. Сіла старша донька Діда Мороза під стогом сіна, розплітає косу, гріється. Співає пісню про срібні павутинки.
</span>
Моя мама.
Моя мама найкраща! Чому? У неї найгарніші (якого кольору)очі, в яких можна втонути. Це ніби золото, яке переливається кольорами сонця! А її волосся! Це речення сам напишеш, я не знаю яке волосся у твоєї мами. У моєї мами напрацьовитіші руки. Коли доторкуєшся до цих ніжних, лагідних рук, то складається почуття, ніби ти взяв у руку весняні квіти. Вона завжди мене підтримає, допоможе, і ось тому я вважаю її милосердною людиною.
А коли вона злиться на мене із-за чогось поганого, то на її обличчі одразу видно любов і жаль! Я дуже люблю свою матусю, поважаю і ціную її, бо вона найкраща людина у світі!
Благородство – це зовсім не одяг і не постава. Людину визначають її вчинки. Слова – це вітер. Одяг – зовнішня оболонка. Тільки вчинки розкривають справжню сутність людини, визначаючи тим самим ступінь шляхетності, так само як і інтелігентності. Благородна людина має бути в першу чергу поблажливою, поблажливою до слабостей і пороків інших. Благородство – це уміння прощати, хоча це зовсім не означає, що не потрібно вміти постояти за себе.
Яке б не було походження і положення, не принизити цим іншого – ось справжнє благородство. Повага до людей і інтелігентність – окремий випадок благородства. Жертовність, щедрість, причому не тільки душевна – теж приманне благородній людині. Благородство – це коли ти віддаєш людям все, що можеш і одночасно прощаєш цих людей за те, що вони не відповідають на це взаємністю! Загалом, благородство – це вчинки і справи, справи і вчинки. І при цьому відсутність тикання себе в груди і захвату своїм благородством.
Доводити , що благородство людини визначається не положенням і не знатним походженням, навряд чи варто. В основі благородства, насамперед, лежить високе розуміння честі і обов’язку. Кодекс благородної людини включає в себе такі поняття, як чесність, прямота, сміливість, принциповість, наполегливість і в той же час – гуманність, вміння щадити слабкого, бути вище дрібниць, вміти жертвувати власними інтересами на користь інших. Благородство – це коли ти робиш добро непомітно, не заради визнання і нагород. Я впевнений в цьому.
Є люди, які плутають благородство з зовнішньої красивою позою, з чванливістю, зарозумілістю. Будь-яке зауваження на свою адресу вони сприймають як образу власної честі. Людини, здатній на благородний вчинок, людині, що володіє почуттям власної гідності, якраз найважче образитися або образити.
Визнати свою помилку, вибачитися, якщо ти винен, не боятися потрапити в дурне або скрутне становище заради доброї справи – це не означає поступитися власною гідністю, а значить поступити великодушно. Але якщо ви скептично ставитеся до проявів безкорисливості, вам є над чим замислитися. Я переконаний: справжнє благородство невразливо для дрібниць життя. Треба за всіх обставин залишатися непохитною, чесною, благородною і безкорисливою людиною. Я сподіваюся стати чесною людиною, яка вчиняє безкорисливі вчинки, і мені є з кого брати приклад.
Речення з відокремленими прикладками: 1, 2, 3, 5
1 Бо служить засобом уточнення
2.Бо служить засобом уточнення
3.Бо служить засобом уточнення
5. Пов'язується з присудком
