Наконец наступили зимние каникулы! Я был очень счастлив! Я не должен был вставать рано утром и бежать в школу. Я мог оставаться в постели до полудня. Но я не хотел спать. Было так много дел.
Погода была хорошая, так что мои друзья и я ходили на каток почти каждый день. Это было весело!
Затем я провел неделю в деревне, где живут мои дедушка и бабушка . Это было здорово. Я пил молоко и ел много вкусной пищи, которую моя бабушка готовила для меня.
У меня много друзей в этой деревне, потому что я езжу туда каждые каникулы.
Мы ходили в лес кататься на лыжах, мы делали снеговиков и играли в снежки. Мы даже играли в хоккей!
Но зимние каникулы закончились, и я вернулся в город снова. Мне очень понравились мои каникулы.
Головну увагу ми приділяємо... Чергові, яких призначає комісія... Привітаймо нашу гостю... Консультації проводяться у визначеному режимі. Нам підвищать зарплатню, тому що збільшився тираж. На засідання винесли питання виховання молоді. Починаймо вже зараз. Указ підписує Президент України. Матеріал готують журналісти. Президента обирає народ. Я порушив кримінальну справу. Купимо смачне печиво до кави. Ми можемо навчити будь-яку людину англійської мови. Щоб розмовляти польською мовою бездоганно, вам не потрібно багато зусиль та грошей.
Сніжинка, день, зима, ніч, сніг, вітер, гілля - іменники
Пухнастий, мякий, морозний, сонячний, теплий, льодяний - прикметники
Летіти, кружляти, падати, дружити, кататися - дієслова
Не дивлячись на те, що вже була середина весни, звичне, для цієї пори року, потеплення не наставало. Днини були довгими та сонячними, небо зробилось блакитним, прикрасилось мереживом перистих хмарин. Горобці влаштовували галасливі базари на дахах будинків, голому гіллі кущів та дерев. Бродячі собаки раптом перестали бути одинаками – дружно гуртуаались в шлюбні зграї гаряче насолоджувались своїм, незбагненим для людської моралі, вільним коханням. Автомобілі давно вже роз'їжджали по вільній від крижаної шкаралупи дорозі і невідворотно скидали з коліс зимову гуму. І навіть люди, що нудьгували без тепла, вже не кутались в шарфи, не підіймали коміри. Чоловіки хоробро розстібали верхні ґудзики тісних сорочок, а дами завзято наряджали яскраву помаду, спокушали запаморочливими шпильками та відвертими декольте. Усім, тваринам та деревам, машинам та шляхам, землі та небу було зрозуміло що, не дивлячись на міцні морози та забальзамовані крижаною скоринкою кучугури, нинішня зима доживає останні дні, чи навіть години.
Одного ранку трарилось неминуче – подув впевнений, теплий немов парне молоко, південний вітер, нагнав хсари, які щедро пролилися всезмиваючим дощем. Сніги розтавали дуже швидко і перетворювалися в каламутні, дзюркопливі немов гірські стрімчаки, шалені потоки. Та ось на останній вцілілій, колись велетенській, стікаючій талою водою, тьмяній кучугурі з’явилось послання.
Не треба сваритися,треба поважати друг друга!