Это значит, что ничего нет, пусто, денег вовсе нет. Значит нам подходит третий вариант
<span>Нас так довго вели до майбутніх зірок комунізму,
Аж в очах потемніло від спалахів тої зорі.
Занедужали ми, занедужала наша Вітчізна.
Навіть вогник свободи жевріє лише – не горить.</span><span>По-звірячому били,кидали кати нас за грати.
Йшли щляхами негоди наосліп кудись,хто куди.
В українські серця вкарбувалися прокляті дати
І наруги, і зради,зневіри, ганьби і біди.</span><span>Наша мова-душа,в ній надія , і радість,і пісня.
Українці ми з нею, а не хохоли з давнини.
Від Петра до тепер познущалися з мови навмисно:
І “браточки”, і ляхи, і твої, Україно,сини.</span><span>Що ж скаженним душі чорнота притаманна,
Не холонить у них каменець яничарських сердець.
Україну роздерти-таке їх негідне завдання
І до ради нової вести нас ізнов, як овець.</span><span>Ну,і йдіть, хоч до дідька, кому не болить Україна.
А нам воля і праця, і небо свое голубе.
Батьківщина одна,наша матінко кревна,едина.
Збережемо ж її, українці, а, значить, себе!
</span><span />
1г,2а,3б,4б,5б,6а,7в,8г,9б
Фразеологізм "бути у хвості'' означаэ постійно спілкуватися тільки з одною й тою самою людиною, постійно ходити з нею, не зважаючи на те, що це ій набридло.
Коротко, цей фразеологізм означаэ бути прив'язаною до якоісь людини
<span> Книга - найцінніше багатство людини, так як з неї ми черпаємо для себе багато нового і цікавого. У стародавні часи книга коштувала дуже дорого, тому що вона писалася від руки. Продавши одну книгу, можна було купити стадо корів. А зараз книги доступні всім. Що може бути краще захоплюючій, добре написаної книги, яка дарує нам багато годин задоволення? Але, на жаль, ми не завжди дбайливо ставимося до цього чуда. Деякі вважають, що книгу можна порвати, малювати в ній пики, знаючи, що можна піти і купити іншу. Ми забуваємо про те, що за книгою стоїть колосальна праця багатьох людей.
Так давайте ж пам'ятати про тих, хто дає нам можливість отримувати знання з книг! Особисто я завжди дбайливо ставлюся до своїх співрозмовників - книгам. Я березі книги, як джерело інформації. Є книги, які я дуже люблю і хочу їх зберегти. Книги, які я купую або які є у нас вдома, будуть потрібні моїм дітям і онукам. Вони дорого коштують і тому вже заслуговують дбайливого ставлення. Приємно іноді «поширюють» очима по полицях, витягнути книгу, погортати її, прочитати якусь розповідь або якийсь вірш, подивитися картинки і отримати задоволення. Я бережу книги, тому що в книзі можна знайти цікаву, корисну інформацію.
Книга - це головний помічник людини. Комп'ютери та апарати можуть зламатися, а книга буде завжди. Книга - наш друг і вчитель. Над її складанням трудилося багато людей. Вона несе в собі мудрість попередніх поколінь, вчить нас жити. Якщо з книгою звертатися дбайливо, то вона буде служити довго і багатьом людям.</span>
