Мій метелик - мій веселик,Він в садочок прилетів,На ромашку тихо сів.Ніжно квітку обіймав,Пелюсточки цілував.Ясне сонечко сміялось,А метелик так радів,Крильцями затріпотів.Тут ромашка загойдалась,Пісню гарну заспівала:Я метелика люблю,Я з веселиком дружу,Вранці він мене розбудить –<span>Я його гойдати буду.</span>
Не бажай синові багатства, а бажай розуму!
Не краса красить, а розум.
Не лінися рано вставати та змолоду більше знати!
Не на користь книжку читать, коли вершки лише хапать.
Не перо пише, а розум.
Жди були в одному лісі мишення та метелик . Вони були найліпшими друзями.
Мишення сказало
-Я бачив у тебе є гарні квіти
- Так є. А що тобі треба?-сказав метелик.
-У моєї матусі завтра день народження, а я незнаю що їй подарувати!
-НУ це серйозно ладно пішли на галявину.
Вони ходили і думали які квіти подарувати їй.
-Мишення ти вибрав які квіти ти родаруєш
- Так! Ромашки.
-Гаразд бери 2-3 штучки
Мишення взяло і пішло їх дарувати з метеликом.Пані Миша зраділа подарунку і сказала
-Які гарні квіти дякую вам за нього.
Кінець
[т е л е ф о н]
[а т е л ' й е]
[ й а б л у° к о]
[с о л о в й і н и й]