Ответ:
11. 1)Нас зустрічали хлібом і сіллю. 2)Мов сонце, мову материнську люблю. або Так люблю мову материнську, мов сонце.
Снігове містечко
<span> В лісі на великій галявині
стояло Снігове містечко.</span>
<span> У цьому містечку жив Дід Мороз
зі своїми помічниками гномами. Вони цілий рік готували подарунки для дітей і
ніколи не виходили з містечка. Дідусь Мороз тільки на Новий рік залишав домівку
і розвозив діткам подарунки. </span>
<span>Всі будиночки в місті були зроблені з льоду. А коли
визирало сонечко, місто світилося і
виблискувало, як діамантове. </span>
<span> Всі лісові звірі приходили
подивитися на це чудове містечко.</span>
Через тумани лихі, через велике горе, ти світи мені, моя зоре
Вулиця мого дитинства
Для кожної людини назавжди залишаються в пам'яті ті місця, де вона народилася і провела своє дитинство. І як далеко не закидала нас доля, але кожного манить до себе рідний дім, рідна вулиця. Після довгої розлуки все здається миліше і дорожче нашому серцю. Так буває і зі мною, коли повертаюся додому після літніх канікул, коли знову крокую Дичківською вулиці, на якій живу разом з батьками.
Вона нічим особливим не відрізняється від інших вулиць села. Тут розташоване невелике підприємство, де можна купити або полагодити автомобіль. Перетинає вулицю річка Гнізна зі своїми притоками. В кінці вулиці - пасовище і млин. Паралельно нашій вулиці проходить залізнична колія, а за нею видніється ліс.
Якщо стати на краю лісу, видно мою вулицю: біленькі будиночки під червоною черепицею потопають в буйній зелені садів.
Я люблю свою вулицю в будь-який час року. Люблю її затишні садиби, привітні віконця будинків, високі дерева, квітники і доріжки у дворі.
Але вулиця без людей, як ліс без птахів. На моїй вулиці всі люди привітні та ласкаві. Хоча я і не знаю їх всіх по іменах, і в селі прийнято з усіма вітатися.
<span>Найбільше люблю свою вулицю вечорами, коли притомлені люди сидять на лавках біля будинків, гомонять через паркан один з одним, а сільські дітлахи виходять пошуміти. Тільки тоді відчуваєш, що навколо тебе - усі рідні, хороші люди з нашої вулиці.</span>
У переносному значенні вжито: "золотиста", "розпоющив сині очі", "ходить осінь", "говорить з ялинами", "плаче літечко", "зима всміхається зловісно", "вдарили морози". Ці слова вжиті у переносному значенні задля того, щоб речення були більш емоційно забарвленні.
