<span>Ідеальне сучасне суспільство, як на мене - це комфортне для сучасної людини місце існування. </span>
<span>Це суспільство в якому кожна людина може знайти собі місце. Кожен може знайти заняття, яке б і матеріально і морально його влаштовувало, суспільна праця дозволяла забезпечити достойний рівень життя непрацездатним. </span>
<span>Суспільство, позбавлене різких змін як в політиці так і в єкономіці. Методи виробництва в якому дозволяють виробляти достатньо суспільного продукту та не наносити непоправної шкоди природі. </span>
Дружба - це велика цінність
Виключити з життя дружбу все одно, що
позбавити світ сонячного світла.
Цицерон
Однією з основних духовних потреб людини є
спілкування. Спілкування з тим, кому можна
довіряти, хто завжди зрозуміє та підтримає,
на кого можна покластися у будь-якій
життєвій ситуації. Саме таким і повинен бути
справжній друг — щирим, відданим, порядним.
У великому світі людині важко знайти собі
такого друга, але ще важче — не втратити його
через якусь дрібницю, не «розміняти»
стосунки з ним. Справжнім є саме той друг, із
яким разом пройшли і радощі, і печалі, і який і
в радощах, і в печалях залишився поруч.
Хоча кожен із нас у якомусь сенсі є егоїстом,
справжня дружба — це такі стосунки, які
вимагають відданості, а іноді, навіть, і
самопожертви.
Хто просить, а давати забуває, матиме тільки
те, що має. (Колумбійське прислів'я)
У дружбі інтереси товариша повинні важити не
менше, ніж власні, бо саме принципи рівності
та взаємоповаги, ставлячи людей на
найвищий щабель, допомагають зберегти у
серці почуття безкорисливої любові до друга.
Ми просимо друга прийти до нас, пропонуємо
свої послуги, обіцяємо розділити з ним стіл,
дім, майно; справа за малим — за виконанням
обіцяного. (Жан де Лабрюйер)
Не можна плутати щиру дружбу із
приятельськими стосунками, тому що
приятелів у людини може бути безліч, але
справжній друг — завжди один. У приятелів
можуть бути схожі інтереси, спільне місце
роботи або навчання, але між ними немає
справжнього духовного єднання, яке робить
людей одним цілим (наскільки це можливо).
Дружба — це тонка та тендітна річ, і,
знайшовши у багнюці цей «діамант дорогий»,
потрібно докласти максимум зусиль для того,
щоб він не втратив свого блиску. Так, близькі
стосунки вимагають відмови від брехні,
фальші, недовіри.
Не довіряти другові більш ганебно, ніж бути
ним обдуреним. (Ф. де Ларошфуко)
Для кожної людини одним із найтяжчих
випробувань є самотність. Недаремно ж
людей, засуджених до страти, здавна карали
ув'язненням у одиночній камері. Людина — це
суспільна істота, і вона потребує товариства.
У літературі існує багато прикладів того, як
важко людина переживає самотність.
Наприклад, граф Монте-Крісто з одноіменного
роману О. Дюма або Робінзон Крузо Д. Дефо.
Обидва героя були приреченими на
невизначений термін бути наодинці із самим
собою, і за справжній подарунок небес
вважали своїх вірних друзів, яких зрештою
зустріли — абата Фаріа та П'ятницю.
Але чи не буде лише спробою втечі від
самотності намагання у першій-ліпшій людині
знайти друга? Адже потрібно пам'ятати, що
справжня дружба випробовується роками
спілкування та складними ситуаціями, з яких
обидва виходять із гідністю. Тож не варто
звірятися людині, яку знаєш не досить довго
та стосунки з якою базуються тільки на
припущенні, що вона є гідною.
Не так тії вороги,
Як добрії люди
— і обкрадуть жалкуючи,
Плачучи осудять...
і на тім світі, добряги,
Тебе не забудуть.
(Т. Шевченко)
Отже, потрібно з обачністю ставитися до
потенційних друзів, але, знайшовши близьку
людину, варто докласти зусиль для того, щоб
не втратити її. І для цього існує тільки один
шлях: щоб мати вірного друга, треба самому
бути вірним другом.
В значенні "скрізь, всюди":
1) по всіх усюдах;
2) куди не кинь оком;
3) на кожному кроці;
4) від краю до краю;
5) де не глянь.
Бузя -- добра, інколи плаче, тиха, мовчазна , любить Шимека , завжди думає про маму, сором'язлива , красива.
<span>Шимек -- веселий, не полюбляє коли з нього сміються, мрійливий, любить Бузю, смішний.</span>
Пустеля Негев займає практично всю південну половину Ізраїлю , і в цих місцях дійсно випадає менше 200 мм опадів на рік. На півночі Негева знаходиться долина Беер -Шеви і Арада , в центрі пустелі піднімається гірський масив , на півдні - Арава і Ейлат. Пустельний , але чарує своєю строгою красою , буквально місячний пейзаж з крутими горами і глибокими кратерами - все це просто зачаровує людини , яка вперше потрапила в ці місця , і залишається з ним на все життя. Вже не кажучи про тих , хто побував тут взимку , коли після мізерних опадів в Негеві розквітає безліч польових квітів , яскраві маки і все те , що через лічені дні вигорить від пустельній спеки.
<span>Географічне розташування Негева ( між Червоним і Середземним морями ) ніколи не залишало цю пустелю без уваги людини . Тут проходили верблюжі каравани набатеїв , що везуть східні пахощі , шовк , косметику , сіль з Ємену в Газу. Місця, де вони постійно зупинялися на привал , ставали містами , руїни деяких з них існують і понині - Авдат , Мамшіт . Населяли ці місця різні народи : филистимляне , Едом , візантійці , набатеи , турки і, звичайно , євреї. Вони займалися в основному скотарством , а пізніше - торгівлею. У Беер -Шеві свого часу влаштувався патріарх Авраам . такое подойдет?</span>