Сьогоднi у нас у школi буде вистава. Я люблю виставки квiтiв.
Вони плакали, обтираючи сльози хустинкою.
Припікало літнє сонце, зійшовши рано вранці.
Буйно розпустила свої віти верба, зігнувшись аж до води.
Ніжно усміхалась мама, побачивши свого сина.
Прудко скакав зайчик, відчувши запах свіжої капусти.
Важко зітхав парубок, підіймавшись на високу гору.
Ось і прийшла жовтокоса красуня Осінь. Не так уже жарко гріє осіннє сонечко, та й вітерець набрався сил.
Осінь вкрила кольоровим килимом землю, що вже готується до зимового сну, позолотила дерева і кущі.
Згасло веселе барвисте лiто, i осiнь стала повноправною господаркою у лiсах, полях, на рiчках i ставках.
Ще ходить осiнь по опалiм листi, ще журавлиний ключ не вiдбринiв.
Сонце в сонних лiсах вii нiжно вiдкрило, а вiдлуння в горах день новий розбудило.
Землю огорта рожева тиша, вечiр опускаеться з небес, вiн сопiлку з очерету рiже i лунае тихий полонез.
До нас прийшла золота осiнь, але ми трошки сумуемо за лiтом... .
<span>пливли багрові хмари в вишині і співала осінь весняні пісні.</span>
Понад посеред коло шляхом включаючи поблизу поруч Понад ставом , биті холодами,схилилися верби
На продуктах завжди повинна бути указана маса нетто.