Я думаю что этикет это такие правила которые соблюдают во время обеда а манеры это правильное поведение ну а слова Конфуция я понимаю так что у каждого человека должны быть этикет
I enjoy eating out. We often go to a restaurant with my parents. It usually happens at weekend or Friday evenings, when everybody is free from work and studies. My mum likes Italian food: pasta with different sauces, pizza, lasagne and other national dishes. My father prefers eastern cuisine. His favourite dish is grilled meat with vegetables. As for me, I’m a fan of sushi and fast food. As you see our tastes differ. That’s why we choose to go to various restaurants. For example, last week, we went to the nearest sushi-bar. We had a great time there. First of all, the atmosphere in the restaurant was nice. There were black square tables and lots of Japanese national ornaments. We chose the table next to the window. The waiters were also very kind and welcoming. My parents don’t like Japanese food much, so they ordered simply some salads and fried chicken wings. Luckily, they don’t serve only national food in this restaurant. I ordered a portion of traditional rolls and a cup green tea. Everything was rather delicious. My parents tried a small piece of my rolls and said they weren’t bad. We asked the waiter to bring us the bill and left after paying. It was an excellent evening. Sometimes I eat out with my friends. We usually go to a fast food place. There is a large shopping center not far from my house and we often go there. When we get hungry, we go to the ground floor where many fast food restaurants are situated. There we usually have a sandwich or a portion of pancakes with a glass of juice.
************************************************
Я люблю ходить куда-нибудь поесть. Мы часто ходим в ресторан с родителями. Обычно это происходит в выходные дни или в пятницу вечером, когда все свободны от работы и учебы. Моя мама любит итальянскую кухню: паста с различными соусами, пицца, лазанья и другие национальные блюда. Мой отец предпочитает восточную кухню. Его любимым блюдом является мясо на гриле с овощами. Что касается меня, то я поклонницы суши и фастфуда. Как видите, наши вкусы различны. Вот почему мы решили ходить в разные рестораны. Например, на прошлой неделе, мы ходили в ближайший суши-бар. Мы прекрасно провели там время. Прежде всего, атмосфера в ресторане была хорошей. Там были черные квадратные столики и много японских национальных украшений. Мы выбрали столик рядом с окном. Официанты были также очень добры и радушны. Мои родители не особо любят японскую еду, поэтому они заказали просто какие-то салаты и жареные куриные крылышки. К счастью, они подают не только национальную еду в этом ресторане. Я заказал порцию традиционных роллов и чашку зеленого чая. Все было довольно вкусно. Мои родители попробовали небольшой кусок моих роллов и сказали, что они не плохи. Мы попросили официанта принести нам счет, и ушли после того, как оплатили его. Это был отличный вечер. Иногда я хожу куда-нибудь поесть с друзьями. Мы обычно идем в места, где фаст-фуд. Недалеко от моего дома есть большой торговый центр, и мы там часто там бываем. Проголодавшись, мы идем на нижний этаж, где расположено много ресторанов быстрого питания. Там мы, как правило, берем по сэндвичу или порции блинов со стаканом сока.
Натуральный, гармонический(повышается 7 ступень) и мелодический (повышаются 6 и 7 ступени)
Нора Хельмер — центральний персонаж п’єси «Ляльковий дім», дружина адвоката Хельмера, має, здається, все необхідне для щастя: коханого чоловіка, дітей, будинок. Щасливо проживши з чоловіком чималу кількість років, вона раптом приймає несподіване рішення піти з дому. Ніхто з домашніх не здогадується, чим викликане таке рішення. Вдобавок ніхто не знає, що за зовнішньою веселістю і пустотливістю Нори, цієї «білочки», «співунки-пташечки», ховаються величезне напруження сил і здатність на безоглядну самопожертву. Як виявилося, життя Нори не було таким вже й безхмарним і щасливим. Їй довелося протягом ряду років приховувати свій непорядний вчинок: одного разу Нора, щоб добути грошей для лікування небезпечно хворого чоловіка, підробила на векселі підпис батька. Нора перенесла страшні душевні муки в очікуванні тієї фатальної хвилини, коли її таємниця буде викрита. І ось настає момент зізнання, момент випробування двох перед обличчям лиха. Але вбивчий егоїзм чоловіка проявляється у всій своїй повноті. Хельмер не витримує випробування. Короткого часу небезпеки вистачило, щоб він скинув з себе маску безмежно люблячого чоловіка і виявив своє справжнє обличчя. До прочитання рокового письма Хельмер виголошує на адресу дружини пристрасне зізнання у любові і відданості: «Знаєш, Нора … не раз мені хотілося, щоб тобі загрожувала неминуча біда і щоб я міг поставити на карту своє життя і кров — і все, все заради тебе». Дізнавшись про провину Нори, чоловік в повному сум’ятті бурмоче зовсім протилежне: виявляється, у Нори «ні релігії, ні моралі, ні відчуття обов’язку … мене, мабуть, запідозрять у тому, що я знав про твій злочин
». Але навряд небезпека відступає, як Хельмер, який недавно обсипав дружину образами, називав її «лицеміркою, брехухою, злочинницею», знову перетворюється на доброго і дбайливого «порадника і керівника». Всі ці перетворення цілком виправдовують бажання Нори покинути «ляльковий дім», цю «велику дитячу». Нора вважає, що, перш ніж бути дружиною і матір’ю, вона повинна стати людиною. Вона іде від чоловіка, залишаючи трьох дітей. Закінчення п’єси — це діалог чоловіка і жінки, який пояснює поведінку і рішення Нори.
Ось діалог Нори з чоловіком -Яка невдячність! Чи ти не була тут щаслива», — «Ні, тільки весела. Я була тут твоєю лялечкою-дружиною, а діти були моїми лялечками». Вона запитує чоловіка, чому той не захистив її. Хельмер щиро дивується: «Але хто ж пожертвує честю навіть заради коханої людини?» — «Сотні тисяч жінок жертвували, — заперечує Нора і з гіркотою додає: — Мені стало ясно, що всі ці вісім років я жила з чужою людиною». Ніщо не може повернути її до колишнього життя, тому вона обирає неясне майбутнє, повне небезпек і труднощів, вирішується на самостійне життя в боротьбі і нестатки. Норі необхідно піти, щоб «розібратися в самій собі» і у всьому іншому, «виховати себе саму». П’єса була сприйнята, перш за все, як твір, написаний на захист жіночої емансипації. Але для самого Ібсена основна суть його п’єси полягала зовсім не в «жіночому питанні». На конкретному прикладі долі жінки в буржуазному суспільстві драматург ставить центральне для нього питання про звільнення особи взагалі, про вироблення цілісної, справжньої людини.