Наталчик зошит,пташині голоси,річний звіт,дорожні знаки,прибережний лісок,місячне світло,пшеничне борошно,мащений хліб.
- Марія, чому ти знову не виконала домашнє завдання?
- Я не встигла,вибачте.
- Не встигла? Гляди, бо не встигнеш і життя так промайне.
- Це як?
- Не будеш вчитися, ніким не станеш. І життя пройде повз тебе. Нічого в житті не побачиш, ні про що не дізнаєшся. Життя стане не цікавим. Не зможеш підтримати розмову навіть. Згодом ти зрозумієш та пожалкуєш що не вчилася.
- А якщо буду вчитися,тоді як буде?
- Тоді ти зможеш підтримати розмову, щось цікаве розповісти, отримаєш освіту,а потім і гарну і стабільну роботу,бо добрі фахівці та знавці в професії дуже цінні. Вчися та ніколи не лінуйся!
горизонтом,сигналом,предметом,глибиною
Прийшла довгожданна весна, моя улюблена пора року. Я дуже льблю дзвінкий, радісний, зворушливий пташиний спів, що лине у блакитному чистому небі. Я люблю навіть перший подих весни у таненні снігу, маленьких струмочках, прозорих калюжках, краплинках води. Чарівна весна увійшла у парки і сквери, наповнила новим життям бруньки дерев, кушів. Вже зазеленіла трава, з’явилися яскраві духмяні квіти, розцвіли білим цвітом сади! За це любить весну кожен і я особисто.Весна красна, бо прекрасна кожною квіткою, барвистим метеликом, співочим соловейком.
Сьогодні казковий день, теплий і сонячний. Ледь помітний вітер гойдає тонкі віти дерев. Годівничка для птахів порожня, вони всі в небі. Пернаті друзі співом вітають весну. Я дістаю зошита, вириваю чистий аркуш і роблю кораблика. Пускаю його в перше плавання по струмочку , що біжить вздовж тротуару. Весна зігріває душу і наповнює радістю моє серце, бо настала пречудова пора року!
Він догнав свого знайомого їжачка, але знав що за ним котилися його діти. Та він пішов додму лише з одним. Пройшовши 15 кроків Сергій задумався і побіг до двох їжачків та повернув їм їхнього батька.