Рідний край - це не лише безмежні лани, високі гори, джерельна вода, це споконвічні традиції, колискова матусі, шматочок нашої душі.
У кожної людини одна Батьківщина. Це те місце на її великій території, де вона народилася, виросла, яке не раз проміряла своїми ногами.
Моя Батьківщина —Україна.
Я щаслива з того, що народилася і живу саме в Україні. Я люблю її за безмежні, красиві, неосяжні простори. Вийди в поле — і ти залюбуєшся полями високого жита, яке стоїть неначе дві високі стіни. Увійди в нього — і тебе сховають його колоски. Тільки синє небо є твоїм дороговказом. Милує душу така краса. Здається йшов би вічність цією стежкою, аби вона не кінчалася.
А архітектура міст українських! Київ, Харків, Львів. Вона свідчить про високий рівень культури наших пращурів.
Хто не милувався Софією Київською і Золотими воротами княжого міста, Видубицьким монастирем и Києво-Печерською лаврою з Успенським собором, старовинним Подолом сивочолим Борисфен-Дніпром? Все це духовні символи національної історії та культури, без яких не мислиться наша земля.
Ось уже п'ятнадцять століть височіє н дніпровських схилах Золотоверхий Київ, якому випала історична місія стати «матір'ю міст руських», відіграти важливу роль у формуванні однієї з найбільших держав Європи Київської русі.
Оглядаючи з високості київських пагорбів далекі простори поза Дніпром, мимоволі замислюєшся: звідки ми пішли чиї ми діти? Хочеться знати, хто жив на наших землях кілька тисячоліть тому і якою мовою спілкувалися наші предки, якого походження слово «Україна».
Оглядаючи з високості рідну землю, захоплюєшся її красою і величчю. Яка широчінь! Який простір! На заході постають зелені Карпатські гори, на півдні золотиться море золотої пшениці, на сході встають терикони донецьких шахт, на півночі багряніють червоною калиною ліси.
І все це моя Батьківщина — Україна.<span> </span>
Б) Праця ( що ? - Праця( підмет ) ) Праця що робить - дає ( присудок )
Невже настав цей довгоочікуваний момент: з календаря зірваний лист останнього зимового дня і розпочався весняний місяць.
Зовсім скоро розтануть кучугури і побіжать струмки. Найближчим часом з теплих країн повернуться перелітні птахи і почнуть грітися в промінні теплого, весняного сонця. Дерева, зігрівшись теплом, прокинуться і будуть розпускати бруньки.
Потрібно ще трохи почекати – і весна заявить про себе. Оживе природа, заспівають птиці і почнуть вити затишні гнізда на гілках. Своїм дзвінким співом вони пожвавлять в людях очікування теплих днів. З дахів будинків зазвучить дзвінка капель. Ця весняна мелодія змінить виючі вітри.
Україна завжди була ласим шматком землі для іноземних загарбників, тому століттями вона не могла звільнитись від національного гніту. Але не так давно наша Батьківщина стала незалежною, тим самим зруйнувавши плани ворогів щодо неї. У 21 столітті загарбницькі країни знову хочуть відібрати у нас нашу волю та сувернітет. Так, ворог сильний, але йому не зломити наш дух, йому не закувати в кандали вільний народ!