1. Нерозумний горобець.
2. Бійка горобців за зернятка.
3. Розумна курка.
4. Розмова з куркою.
5. Зустріч зі зозулею.
6. Розмова з бузьком.
7. Порада гави.
8. Відмова сови.
9. Розмова з сорокою.
10. Бесіда з круком.
11. Біда горобчику.
12. Розумний горобець.
<span>13. Біда вчить.</span>
Літопис - це опис важливих історичних подій, поданий у хронологічному порядку.
На мою думку, кожен з нас повинен знати минуле нашого народу. Адже якщо ми знатимемо минуле, ми побудуємо майбутнє. Ми повині пам"ятати 2 світову війну, адже наший народ прийняв таку жертву, задля спокою, задля миру. І вони дочекалися цього дня, 9 травня ми святкуємо день перемоги. Ми повині знати, які були жертви. Тому що, якщо ми будемо знати і пам"ятати це, то ми зберігатимемо спокій і мир в нашій державі. Ми повині знати історію, хоча би для того, щоб існувати. Бо той що не знає історію свого народу, неуч. Отже Минуле нашого народу потрібне для нас, і ми не повині забувати, про це ніколи.
Уже понад півтора століття поема І. Котляревського "Енеїда" не втрачає популярності серед українських читачів. І це не дивно, бо, узявши класичний твір римської літератури, Котляревський зробив на основі цього сюжету справжню українську поему, сповнену гумору та героїзму.За римською міфологією, Еней був сином троянця Анхіза і богині Венери, який після загибелі Трої довго мандрував, виконуючи волю богів, доки не зупинився в Лаціумі. Згодом нащадки Енея заснували великий Рим.А от як починається "Енеїда" Котляревського:Еней був парубок моторнийІ хлопець хоч куди казак,Удавсь на всеє зле проворний,Завзятіший од всіх бурлак.І одразу — де той Рим! Наш, український парубок, веселий та трохи бешкетний, сміливий та кмітливий. І товариші його — хіба ж це греки? І пісні вони співають українські, і обід у них — "з салом галушки", "лемішка і куліш", і горілку та брагу п'ють вони, як справжні козаки. А боги поводяться, як дуже знайоме панство — скубуться, сваряться, ошукують один одного, не цураються хабаря (Нептун за півкопи грошей погоджується припинити шторм).Еней та його друзі дуже схожі на тих стародавніх вояк із козацтва, що вміли добре поїсти та випити, кохалися з жінками, але й воювали відважно й так, наче мимохідь, без удаваної пишності, засновували міста.Коли Еней і його воїни потрапляють до Дідони, це наче козацька ватага після боїв відпочиває — танцює, їсть та п'є, ніби й одружитися ладні. Але ось лунає "воля богів" або козацької долі — і ніщо їх не зупинить.І пливуть вони через синє море, співаючи українські пісні — про Сагайдачного, про вільну Запорозьку Січ.Сповнене народного гумору й дотепності зображення пекла та його мешканців у третій частині поеми. У пекло автор відправив дуже знайомих українським селянам персонажів, що отруюють мирне сімейне життя — злих свекрух та мачух, лайливих зовиць, невісток. Далі стоять "п'явки людські", що теж відомі народові не з міфології, а з повсякденного життя: начальники, десяцькі, соцькі, судді, стряпчі. Не обминає Котляревській тих, що прикидаються святими, волоцюг, п'яниць, невірних дружин.А в самому жахливому місці розміщено народних катів: то пани, що з людьми поводяться гірше, ніж із тваринами, попи, що обдурюють народ, шахраї-купці, сутяги.Дія поеми розгортається далі, разом з Енеєм ми бачимо нарешті праведників. Але й рай там не попівський, а козацький:Для них все празники були;Люльки курили, полягавши,Або горілочку пили...Потрапивши нарешті до берегів Тібру, Еней і його товариші освоюють цю землю. Чимало подій та боїв ще трапляється, доки не втручаються боги. Бійка на землі переходить у бійку на небі — і там богині поводяться, як лайливі сусідки, що б'ються за якийсь мотлох:Венера лайки не стерпіла,Юнону стала кобенить...Закінчується "Енеїда" перемогою Енея та здійсненням пророцтва. Але ми неохоче залишаємо героя, що замість далекого троянця постав перед нами в образі веселого, відважного парубка, вигодуваного Січчю.Котляревський зробив свою поему дійсно народною. І це не тільки тому, що герої одягаються та їдять як українці, а й тому, що в їх характерах він відобразив найважливіші риси українського народу: сміливість, завзятість, почуття гумору, уміння посміятися над деякими своїми вадами, життєрадісність.
Повість Всеволода Нестайка "Тореадори з Васюківки" дуже легка для сприйняття і жартівлива. Автор вміло використовує елементи комічного, що допомагають читачеві поринути у казковий світ Яви і Павлуші.
Найбільш вдалим на мою думку елементом комічного є надання тваринам жартівливих прізвисьок. Ось наприклад, мене дуже розвеселила корова Контрибуція, Собакевич, <span>бугай Петька і звичайно ж цап Жора. Ще мені сподобався, такий виразний засіб комічного, як наведення автором простої дитячої мови, що у творі лунала із вуст Яришки: <span>«загаза чогтова», «так тобі і тгеба». А також у повісті я знайшла багато вдалих літот і гіпербол, що надали твору яскравого забарвлення. </span></span>
<span> Отже, Всеволо Нестайко по праву посідає одне з найпочесніших місць серед кращих майстрів пера. Він вміло використовує елементи комічного у своїй повісті "Тореадори з Васюківки", що створює у творі особливу атмосферу. </span>
