Я считаю, что в произведении "Левша" патриотом можно считать государя Николая Павловича. Веть он до последнего верил, что русские его не обманут и сделают блоху лучше чем англичане. Его полным противопоставлением является император Александр Павлович, он когда ездил по иностранным государствам, всему дивился. Так же в произведении патриотом можно назвать левшу. Веть во-первых, ему предлагали англичане остаться, но он отказался, а во-вторых, он когда узнал, что они не чистят пушки кирпичом, он захотел донести ,чтоб и наши не чистили, что бы если война, дак не проиграть.
Об осени часто говорят: золотая осень. Почему, догадаться нетрудно: листья на деревьях из зеленых перекрашиваются в самые разные оттенки золотого и золотистого. Желтая охра, красная медь, зеленоватая латунь, коричневая бронза, бледно-желтое и оранжево-желтое золото - эти цвета прежде всего напоминают об осени. Посмотришь на лес, который весь окрашен в такие оттенки и невольно подумаешь: да, золотая осень. Это действительно очень красивая пора, может быть, самая красивая в году. Во всяком случае, многие художники особенно любят писать именно осенние пейзажи. Эта тема дает им самый богатый выбор красок.
Жаль, что пора эта совсем недолгая. Если календарная осень длится три месяца, то золотая осень - когда все деревья стоят желтые - всего две-три недели. И, вот порадовав глаз чистыми золотыми оттенками, листья вдруг начинают быстро осыпаться.
Листва, которая осталась на деревьях, редеет ежедневно, листопад усиливается. Земля тоже становится покрытой золотом, это золото - опавшие листья - шуршит под ногами. И настроение немного грустное от того, что эта красота так недолговечна.
Чем больше листьев на земле, тем меньше их на деревьях. И однажды листьев на деревьях не останется совсем, только черные голые стволы. Это тоже все еще осень, но уже не золотая.
Эпитет-пустынный,жестокий,огромная.сравнения-как голова огромного зверя,как небо ,в розовом и ледяном уборе,представляла издали чудные и разновидные обелиски.
метафора-снеговая,одевало снега бриллиантовой корою.
олицетворение-сковал,сжимал,палил,жег,поднималось и росло,склонялось к западу,скользила лучами
Фінанси

Як поводитися з батьками?
Опубликовал admin | відносини і сім'я | середа 20 березня 2013 20:49

Питання взаємин батьків і дітей хвилює всіх. У кожної людини на це свій власний погляд. Тому що кожен сам колись був в позиції дитини і вирішував, як поводитися з батьками, щоб відстояти свою правоту і уникнути конфлікту.
Складнощі перехідного віку
До настання у дитини підліткового віку багатьом батькам здається, що їх дитя саме спокійний, поступливий, розважливе і т.п. Але раптом поведінку підлітка трансформується в протилежне тому, що було, і він стає не тим, ким завжди був. Складність цього періоду полягає в тому, що батьки не бачать змін, що відбуваються з їхньою дитиною, відповідно, вони не можуть змінити свою поведінку і ставлення. Як підсумок, все напружені і агресивні. З цього моменту може збільшуватися розрив у стосунках дітей і батьків, привести який може до дуже неприємних для обох сторін наслідків.
Саме з боку дорослих має розпочатися розуміння і прийняття поведінки дитини. Адже з ним отже відбувається багато змін, внутрішніх і зовнішніх, і задуматися про те, як вести себе з батьками, він часто не може через емоцій, викликаних гормональною перебудовою організму. До того ж дитина дорослішає розумово, намагається самоствердитися, хоче довести свою важливість і значущість як у сім’ї, так і за її межами. І завдання дорослого розгледіти все це за камуфляжем агресії і заперечення.
Найчастіше в цьому допомагає позиція стороннього спостерігача, а не активного учасника тих подій, які відбуваються з підлітком. Хоча всі ситуації індивідуальні, і доросла людина повинна вчасно зрозуміти, яка позиція для нього вірна, а дитина повинна підказати це йому своєю поведінкою.
Позиція «невтручання» дорослого
Багато батьків намагаються стати друзями своїм дітям, щоб «тримати руку на пульсі». Але психологи рекомендують все-таки дотримуватися дистанції у виконанні ролей батько-дитина. Це допомагає зберегти повагу і авторитет старшого за віком людини. При цьому треба не забувати про довірчих відносинах, що припускає можливість прийняття дитиною самостійних рішень. Тут доречно згадати про американський досвід виховання, який передбачає відселення дітей з 16-17 років на окрему житлоплощу. Це дає гарний поштовх у доросле життя.
Батькам не варто забувати, що вони самі колись були дітьми і робили помилки. Без цього не відбувається правильне дорослішання дитини і становлення його особистості. А постійне втручання і советованія може стати перепоною у формуванні самостійності.
Для забезпечення повної довіри до себе дитині слід прислухатися до деяких порад:
Якщо тобі здається, що батьки занадто опікуються і опікають, постарайся не злитися і не лаятися з ними через це. Пам’ятай про те, що вони народили тебе і виховали, що вони люблять тебе більше всього на світі.Якщо тобі дуже хочеться піти кудись, а батьки не пускають, розкажи їм докладно, куди ти йдеш, з ким, коли збираєшся повернутися, і обов’язково залиш номери телефонів, за якими можна буде подзвонити, якщо твій телефон не буде відповідати . Це допоможе батькам тобі довіряти.Обов’язково знайом батьків зі своїми друзями, тому це допоможе прибрати багато перепони у ваших стосунках.Міркуючи про те, як вести себе з батьками, пам’ятай, що те, як ти ставишся до своїх батьків, налаштовує їх на ставлення до тебе.
Тепер ви знаєте, як найкраще поводитися з батьками.