О.А.Новіков:
"<span>Чиновник цей у колі вихованців є шанованим і строгим батьком,
задоволення внутрішнє і схвалення совісті проступає в усіх його рисах".
Т.Г.Шевченко називав його "батьком"
</span>"Будеш, батьку, панувати,
<span>
Поки живуть люди;</span><span>
Поки сонце з неба сяє,</span><span>
Тебе не забудуть!"
</span>В.Короленко:
"Він перший почав писати мовою,якою говорило населення цілого краю,але якою не писали. Він зробив м”яку, виразну,
сильну, багату мову літературною, і українська мова, яку вважали лише місцевим
наріччям, з його легкої руки зазвучала так голосно, що звуки її рознеслись по
всій Росії. На ній потім співав пісні і Шевченко."
С. Стеблін-Камінський
"Вся Україна<span> з вдячністю згадає Котляревського. Кожен малоросіянин з глибини душі зітхне за ним. Дорогоцінне ім’я творця "Енеїди" збережеться надовго в нам’яті народній, подібно до звуку рідної пісні, подібно до переказів незабутньої старовини".
</span><span> Вадим Пассек
"В особистому житті Котляревський був одвертий із своїми друзями, завжди був готовий допомогти ближньому.... Під скромною простотою українця ховав душу високу і повну найніжніших і най-палкіших почуттів. Він був душею дружніх бесід, говорив розумно, весело, живо; ніхто краще за нього не передавав народних анекдотів. Вдома він був гостинним, і коли відвідували його мандрівники, він зустрічав їх привітно, але говорив дуже мало." </span>
05:00 стаю,моюсь,ем.
06:30 одиваюсь,собираюсь в школу
06:40 лежу .
07:48 иду в школу .
14:58 иду домой .
15:10 я иду на даполнительный Англиский-язык.
16:40 я иду дамой,ем.
17:00 я лежу.
17:30 я делую уроки.
18:50 я иду на танцы.
20:00 я моюсь,сматрю телевизор.
21:29 я лежу.
22:00 я пью чай,чищу зубы.
23:00 я рисую,сежу в телефоне,смотрю дм 2 .
01:00 я играю в преставку.
02:00 я ложусь спать.
вотак я выгляжу в 02:00
Комета хорошее название мне кажется для отряда
Экваториальный радиус<span> Земли — большая полуось эллипсоида Красовского, равная </span>6 378 245 м.
В эпоху глобализации и в условиях единого мирового
информационного пространства продолжается интенсивное развитие
музыкального образования Казахстана. Государственная программа
«Культурное наследие» предусматривает изучение сложившихся
музыкальных традиций и нововведений в контексте культур
тюркоязычных народов, интегрирующих последовательно в мировой
культурный процесс.
Актуальность возобновления и консолидации межкультурных
творческих связей, сотрудничества, расширение взаимообмена на основе
научно-образовательных программ не вызывает сомнения. Совместные
творческие проекты с привлечением выдающихся зарубежных педагогов и
инструменталистов способствуют взаимообогащению и пониманию
музыки разных народов.
С провозглашением независимости Казахстана музыкальное
образование вступило в новую фазу своего развития. Виртуозное
мастерство ярких представителей скрипичной школы, самобытные
произведения, созданные для смычковых инструментов композиторов
республики в конце ХХ–начале ХХI веков, получили широкое признание
во многих западных странах мира, а также и в Турции.
Скрипичная школа Казахстана по праву считается одной из
сильнейших в Центрально-Азиатском регионе. Она вобрала в себя лучшие
традиции музыкального образования элитных учебных заведений России:
Московской и Санкт-Петербургской консерваторий. Особая глубина и
тонкость игры талантливых исполнителей находит свое толкование и в
азиатской ментальности.
Успехи ярких дарований подтверждены на самых престижных и
крупных международных конкурсах. Народные артисты Республики
Казахстан Айман Мусаходжаева ( обладатель звания «Юнеско: Артист за
мир»), Гаухар Мурзабекова, Марат Бисенгалиев и трио сестер Бековых
составляют гордость нации и каждый из них вносит определенную лепту в
пропаганду казахского музыкального искусства.
