На що ми здатни заради найважливишого почуття- кохання Художній твір вважається історичним, якщо автор правильно відображає тогочасну епоху. Ліна Костенко це зробила неперевершено в романі "Маруся Чурай". Поетеса не тільки описує обікрадену й поганьблену Україну середини XVII століття, а й подає зразки духовного буття народу.
Вперше ми зустрічаємося з Марусею Чурай на суді. Зник біль, нема страху! За що судять Марусю? Чому дівчина повинна вмерти?
Було кохання, дивне й чаруюче, воно охопило душу дівчини відразу, як тільки в її життя ввійшов Гриць Бобренко. Маруся мріє про щасливе подружнє життя, де є людські радощі й упевненість, є духовна рівність, високі, чисті, нічим не заплямовані почуття. Подружня вірність для Марусі рівнозначна вірності своєму народові, любові до вітчизни, глибокої пошани до культури, до норм моралі. Тому зрада Гриця стає для неї крахом, він перекреслив усі мрії та бажання дівчини, завдав їй нестерпного болю. Гриць помирає для Марусі і як коханий, і як громадянин.
Щоб урятуватися від нестерпного болю, приготувала Маруся Чурай собі гіркий келих трунку. Як на гріх, Гриць сам мимохіть випиває цю отруту. Сам покарав себе за зраду, а може, Бог виніс йому такий вирок. Як відомо, за все в житті треба платити — ось він і заплатив,
Єдина думка мучить Марусю: хороший, ласкавий, вірний Гриць, чому ж зрадив? Відповідь на це питання приходить зі слів дядька Якима Шибилиста, який по-своєму, але дуже точно пояснює роздвоєність парубка:
Від того кидавсь берега до того.
Любив достаток і любив пісні.
Це як, скажімо, вірувати в Бога
і продавати душу сатані.
Іде суд, який має вирішити: чи винна Маруся, чи ні у смерті Гриця Бобренка? Його немає серед живих, але він є у центрі загальної уваги як причина конфлікту. Свідки на суді по-різному малюють внутрішній портрет Гриця, але всі сходяться до єдиної думки:
Грицько ж, він міряв не тією міркою.
В житті шукав дорогу не пряму.
Він народився під такою зіркою,
Що щось в душі двоїлося йому.
Отже, ми бачимо, що причиною трагедії став сам Гриць, який ніяк не міг вирішити, до якого берега пристати. Він — непевний у поглядах, запопадливий перед багатством Галі Вишняківни. Його роздвоєність і зрада ятрили серце Марусі, а ще більше обпалювали душу слова коханого:
Він говорив, і відбувалось диво.
Він зраду якось так перетворив,
так говорив беззахисно й правдиво,
неначе він про подвиг говорив.
Так, Грицько і Маруся на все в житті дивились абсолютно по-різному. Маруся — цілісна натура, яка не приймає роздвоєності, не допускає зради, яка кохає Грицька і тоді, коли він приходить переможцем з війни, і тоді, коли він виявляється зрадником. Але не може пробачити коханому, бо втратить саму себе. Гриць же намагається поєднати в житті протилежні речі, "пісні й достаток".
Марусю лікували пісні, які служили народові, бо історія країни складається з мільйонів людських доль: щасливих, трагічних, талановитих, пересічних.
Хоча отруйний келих і оминув Марусю, доля піднесла ще один келих гіркоти, який фізично й не рятує вже хвору на сухоти дівчину, але оживляє її душу.
Скасована угода про перемир'я зі шляхтою, Україна знову загорілася визвольним вогнем, знову з Марусиними піснями вирушає у похід Полтавський козацький полк, знову летить у світ чаруючий голос поетеси:
Колись перед людиною постала проблема. Як вимірювати цінності матеріального світу? Як оцінити працю та вартість вкладу людини у загальний добробут? Тоді людина винайшла гроші.Як і більшість людських винаходів, гроші – це велике добро та велике зло водночас. Спершу розглянемо їхні позитивні риси. За допомогою грошей людина може забезпечити себе житлом, їжею, одягом та іншими необхідними речами. Їй не потрібно все робити самій. Так, програміст виконує свою роботу, яка йому до душі, а одяг та їжу купує в кравця та повара.Коли людина має багато грошей, в неї так само багато можливостей: подорожувати, навчатися в кращих університетах, покращити свою зовнішність за допомогою пластичної операції тощо.Саме тому, що гроші забезпечують численні потреби, багато людей вирішують, що для життя потрібні лише гроші. І вони присвячують своє життя матеріальним цінностям. Гроші поступово затьмарюють їхній розум. Потрібно заробити більше, працювати без відпочинку… А ось є нагода «обдерти» ближнього! Треба скористатися цією нагодою, адже вона вигідна!Людина заради грошей іноді стає здатною на злочин, здатною ризикувати здоров’ям, щастям, волею заради грошей. А родина, кохання, дружба, доброта, порозуміння з оточуючими людьми – все це відсувається на задній план. Або ж взагалі відкидається. Спитаєш: навіщо? Відповість: так гроші потрібні! Оце хочу купити, оце та оце. Адже у всіх воно є! Або навпаки, цього ще ні в кого немає…А тепер спитайте того, хто втратив через гроші здоров’я або сидить у в’язниці, чи варті були гроші їхніх втрат. Він скаже: ні, але тоді я про це не подумав…<span>Люди забувають, що гроші є благом, коли вони служать людині, а не навпаки. Гроші мають бути для людини, а не людина для грошей! Людині даний не один лише матеріальний світ. Є також світ духовних цінностей. Світ доброти, віри, моральних принципів, кохання та поваги до інших. І я вважаю, що ці два світи рівноцінні. Неможливо в суспільстві прожити без грошей. Але зосередитися на самих грошах - це все одно, що відрубати собі одну руку або вкоротити життя наполовину.</span>
Мого найкращого друга звати(твій друг). Йому 11 років, ми з ним познайомились у школі. Він добрий, чесний, кмітливий. З ним завжди є про що поговорити. (твій друг) завжди прийде на допомогу, підтримає, підставить плече. Він стильно одягається, у цьому він неперевершений. Я завжди рівнявся(лася) на нього(неї).У нас співпадають смаки, тому на перервах ми часто слухаємо одну і ту ж музику. Кращого друга годі було й шукати. Він(вона) найкращий(а)!
Що таке робота і що вона дає? На мою думку, людина ніщо без роботи, томущо якщо не буде роботи, то не буде грошей, а не будегрошей не буде й їжі, одягу і всього того, що потрібне людині для існування. Взагалі, без роботи навіть було б не цікаво жити. Весь час лежати і лінуватися? І що ми з того зробимо? Як кажуть, під лежачий камінь вода не тече. В решті решт людина б просто зійшла зрозуму, адже якщо не буде роботи, що робити? Хто буде будувати нам магазини, а продавати в ньому? Хто буде писати книги? Людей лікувати? В школі, університеті, коледжі дітей навчати? Правильно-ніхто. Ми все життя працюємо, і маємо з цього користь, адже навіть весь світ-це одна суцільна робота. Отже, людина без роботи, як лежачий камінь. Ані користі, ані нічого.