<span>"Мати бідкалася, а мені радісно слухати музику крапель, що падали в старі дерев'яні ночви, і цинковий тазик."
"Срібний
чоловічок народився, мабуть, із крапель. Коли я запитав, як його звати,
почувся звук «бумс!», і я зрозумів, що це — Бумс. Я не буду його
чіпати, класти в коробку, як метелика, щоб не зашкодити."
"Матері лякають Сопухою дітей, які не хочуть спати. Я теж спочатку боявся, а потім перестав."
"Ні
наступного дня, ні пізніше Адам не прийшов до греблі. Річка швидко
розмила загату. Мені стало дуже сумно. Захотілося, щоб по ряд був друг."
"Раптом
чую, як хтось мене запитує, з ким я говорю. Це мама. Вона переживає, що
мені ні з ким і погратися — немає тут дітей. Але я, хоч і сам, побував
уже і в печері, побігав у степу, ловив павука, словом, набігався,
набалакався вволю."
"І досі не знаю, чи була така дівчина, чи я її просто вигадав.</span>
<u><em>1.</em></u><em> не бути егоїстом</em>
<u><em>2.</em></u><em> думати про інших</em>
<u><em>3.</em></u><em> прислуховуватись до інших</em>
Мудрість – найкраще багатство (за казкою «Мудра дівчина»)<span><span>Тяжко жилося нашому народові в минулому. Свої найзаповітніші прагнення і сподівання трудящі висловлювали в казках, легендах, прислів'ях. І казки вони складали завжди такі, в яких перемагає правда, добро, справедливість, а зло і жорстокість караються.
Однією з таких казок є «Мудра дівчина». Головна героїня Маруся втілює мудрість, кмітливість людини, демонструє перемогу розуму, його силу. Цим образом народ показав, що найбільше багатство людини — розум. Саме за його допомогою людина, незважаючи на те, багата вона чи бідна, має авторитет серед інших людей, її поважають, до її думки дослухаються.</span><span>Кмітлива, розсудлива, винахідлива дівчинка любить свого батька, намагається у всьому йому допомагати. Вона з бідної сім'ї, але мудрості мала більше, ніж її багатий дядько і пан. Тому і звертається батько за порадою до дочки, а не до поважних і досвідчених людей. І навіть пан дивується, як легко Маруся знаходить вихід зі складних ситуацій.
Два прислів'я «Мудрість — велике багатство» та «Не багатство красить людину, а розум» найкраще характеризують і основну думку казки і головну героїню.</span></span>
рідненька Україна.... Лани, поля та повноводні ріки.... таке все рідне та тепле...
У моїй пам*яті завжди спливають картинки з мальовничими панорамами цієї прекрасної країни. Яка ж вона величава. Та й дарма, що зморена голодом чи війною, всеодно вона гарна та просто шикарна у своєму профілі.
Україна одна з тих не багатьох, які- незламні. Завжди зелена Говерла, швидке Дніпро та яскраве сонце. Привітливі люди, мекання кіз чи звук трембіти в горах. Яке ж відчуття... Ти весь тремтиж, коли дивишся на рідні гори та слухаєш звук бігання овець. Яка вона гарна. ЇЇ світанки не зрівняються ні з яким золотом. А осінь, яка розфарбовує дерева та готує землю до сну. А весна, яка готує її неначе до вінчаня. Україна завжди як наречена\. Тому любіть та бережіть її. Вона у нас, насправді, ОДНА
По-перше, розвивайтеся інтелектуально: вивчайте мови, більше читайте , "шукайте" себе в житті. Прикладом може слугувати головний герой роману "Місто" Валер'яна Підмогильного - Степан Радченко,який ніколи не стояв на місці , він хотів самореалізуватися,тому і розвивався.Першим його ,дійсно великим кроком до цієї мети, було покидання рідного дому в пошуках кращого.Що не кажи,але завдяки гідно проведеному вільному часу , він зміг досягти неабияких результатів і стати відомим письменником. По-друге, інколи люди перетворюють своє хобі на роботу.Проте, вони цього не усвідомлювали спочатку і займалися цим у вільний час. Прикладом слугує життєва історія мого друга Сашка. Він змалечку любив комп'ютерні ігри. Проводив за ними весь вільний час. І ось настав той момент,коли його хобі перетворилося на роботу. Його запросили у професійну кіберспортивну команду і запропонували гідний контракт.Можливо доля везіння у нього була, та все ж роки тренувань у вільний час допомогли йому досягти рівня професіонала. Отже,потрібно з користю проводити вільний час,щоб потім не жалкувати за марно втраченими цінними хвилинами життя,бо минуле повернути неможливо