Багато разів я бачив, як мама, переглядаючи старі фотографії, надовго замислювалась, коли попадалося шкільне фото з її однокласниками. Одного разу я запитав, про що вона думає, коли дивиться на таке фото.<span>А вона відповіла якось загадково: «Те, що відчуваю в такі хвилини, ти зможеш зрозуміти тільки тоді, коли сам закінчиш школу. А поки що цінуй свою шкільну родину». «Шкільну родину?» — перепитав я. «Так, шкільну родину, — повторила мама. — Скільки пісень написано на тему стосунків між однокласниками. Всі автори, немов змовившись, називають однокласників «шкільною родиною». Чудово, коли учні почуваються єдиним</span>
Наверно Вмивающаяся кішка
На мій погляд, добрий вчинок буде героїчним, коли людина, що робить цей вчинок, сама ризикує. Рятуючи того, хто тоне, можна потонути і самому, а виносячи людей з палаючого будинку, ризикуєш отримати опіки, а то й загинути. Саме тому рятувальників і пожежників називають людьми героїчних професій. Під час Другої Світової війни деякі люди ризикували і ховали у себе єврейських дітей або поранених бійців, хоча за це могли бути розстріляними разом зі своїми родинами. Тому коли люди, незважаючи на ризик, роблять такі вчинки, можуть називатися героями. Для мене особисто, героєм є та людина, яка пожертвувала чимось важливим або навіть власним життям заради когось або чогось.
Послідовність- третя відміна.