Я люблю свою батьківщину, за те що я народилась на Україні і насамперед я патріотка своєї держави. І взагалі, як можна не любити країну, яку оспівували великі поети і не лише українці, а й заморські письменники. Як можна не закохатись у квітучі сади, що розквітають на весні, у росяні літні ранки, у соловейка, що пробуджує нас від сну?Потрібно бути дійсно черствим душею і запеклим меланхоліком, щоб неоцінити усієї краси нашого маленького світу, що з кожним днем цвіте і буяє.
Осинь-почався час збирати останний врожай. Багато лисття треба збирати з грядок. Якщо пройти помиж домами то вси палять костри. Можно помитити, шо вже почина холоднити тому вже вси грядки вскопани,все зибрано та вси готуються до зими.
Извеняюсь за ошибки потомучто клавитура русская а писать надо на украинском
Кожна людина з'являється на світ малою дитиною, яка росте і дорослішає. Ростуть всі приблизно з однаковою швидкістю, але дорослішають в різний час. Кожен з нас, напевно, міг спостерігати, що підліток може вести себе більш по-дорослому, ніж хтось набагато старший за нього. Так чим же виміряти ступінь дорослості людини?
На мій погляд, дорослість людини і її вік хоча і пов'язані між собою, але не завжди. Тому я вважаю, що дорослість людини вимірюється її здатністю брати на себе відповідальність за себе та за інших. Доросла людина знає, що таке "треба", і що її "хочу" не завжди задовільняється. Доросла людина усвідомлює, що є речі, які робити треба, навіть коли не хочеться, бо від цього залежить, наприклад, добробут сім'ї. Далеко не кожен дорослий ходить на роботу з задоволенням - звісно, що якщо б був вибір, багато хто надав би перевагу відпочинку, подорожам, тощо. Але доросла людина усвідомлює, що треба працювати, щоб утримувати себе та сім'ю, якщо вона є. Тому я назову дорослою людиною підлітка, що кожного ранку вигулює свого собаку, допомагає по дому, а влітку підробляє, щоб допомогти батькам. А телепень, якому вже за двадцять, але він не працює і не вчиться, живе за рахунок своїх батьків - не є дорослою людиною, як на мене.
Таким чином, "вирости" і "подорослішати" - це різні речі. На мій погляд, дорослою людина стає тоді, коли веде себе по-дорослому, тобто бере на себе відповідальність.