Бородатый козел взБИРался на самую крышу и дребезжал оттуда резким голосом, как городничий, дразня выступавших по двору индеек и оборачиваяся задом, когда завидывал своих неприятелей, мальчишек, издевавшихся над его бородою.
Вылезши из печки и оправившись, Солоха, как добрая хозяйка, начала уБИРать и ставить все к своему месту, но мешков не тронула: «Это Вакула принес, пусть же сам и вынесет!»
Вот 2, на всякий случай))
1.Отступление.<span>2.выбор места сражения.
3.ожидание боя.
4.ночь перед сражением.
5.клятва верности.
6.описание Бородинского сражения.
7.после боя.</span>
Эти вкрапления особенно заметны при обращении к героям произведения . Например- Гусейнкули -ага, ага в переводе на русский означает -хозяин ,далее Салим- бек, бек переводится как господин, Агджа-ханум ,ханум переводится как дама или мадам ,уважительное обращение к женщине, само имя Агджа тоже переводится как белокожая - это и есть фрагменты лексики азербайджанского языка
Моя бабуся — навдивовижу добра та чуйна людина. Незважаючи на свій вік, вона швидко й легко рухається, заразливо сміється.
Здається, видатний російський письменник Л. Толстой сказав, що очі — дзеркало людської душі. І це справді так!
Очі часто виказують людей брехливих, із лихим серцем. Але це — тема іншого твору.
Очі моєї бабусі незвичайні. Що в них особливого? Вони невеликі, блакитні. Незвичайність їх полягає у тому, що вони молоді. Вони запально блищать, коли бабуся весела. І блиск їхній не тьмяніє, коли вона сумує. Отже, душа у бабусі молода. А це характерно не для кожної людини. Наприклад, моя сусідка, мабуть, бабусина ровесниця, дивиться похмуро і недоброзичливо. Очі в неї вицвілі, колір їхній визначити неможливо. Так само вицвіла і її душа. А шкода! Я вважаю, що кожна людина повинна намагатися якнайдовше залишатися молодою. Якщо це неможливо фізично, то залишатися молодим душею — людині під силу. Старіння — це вмирання, а життя — Божий дар, який треба вміти цінувати та радіти йому.
Усе це потребує піклування та догляду. Моя бабуся дуже працелюбна. Я хочу підкреслити ще одну деталь у її зовнішності. Руки. Вони постаріли і вкрилися зморшками від постійної праці. Одначе вони сильні і вмілі. Ними бабуся не тільки всіх нагодує. Вона й шкарпетки вовняні зв'яже, і в хаті поприбирає, і тварин своїх приголубить.
Мені дуже подобається ім'я моєї бабусі — (ім;я бабусі) Як усе-таки дивовижно личать людям їхні імена!
