До прикметника дієприкметника уподібнюють такі ознаки:
1) Вказує на ознаку предмета
2) Узгоджується з іменником
3) У реченні виступає означенням, частиною іменного присудка
1. Спільнокореневі, тому що це відмінкові форми одного слова (білий)
2. Спільнокореневі і споріднені, тому що мають один корінь. але є різними частинами мови
Люди бувають різні , тому й поводяться по різному , і вчинки в них різні. Одні люди добрі, лагідні, в них і вчинки добрі.Такі люди допомагають іншим . Якщо в них є можливість ,вони завжди подадуть бідну або допоможуть каліці чи старенькому. З таких людей виходять добрі друзі на яких можна покластися знаючи що ця людина тобі допоможе.Така людина ніколи не видасть тебе і не розповість твою таємницю. З такими злими і брехливими людьми краще не спілкуватись ,бо сам таким станеш.Та,на щастя,добрих людей у нашому світі більше.
Чимало чудових весен, теплих і спокійних, провів він у батьківській хаті. (відокремлені означення, виражені одиничними прикметниками)
Ми довго блукали серед молоденьких сосон, укритих пухнастим снігом. (відокремлене означення, виражене дієприкметниковим зворотом)
Заяць-це невелика дика тваринка. В неї довгі рухливі вуха на видовженній мордочці. Глаза в зайця косять. Це необхідну для того, щоб ця беззахисна тваринка бачила все навкруги.
Заяць їсть траву та кору дерев, для цього в нього великі виступаючі передні зуби. В нього коротенький хвостик. Мама ним подає знаки о безпеці своїм зайчатам.
Влітку, восени та навесні у зайця сіре хутро, щоб не побачили хижаки серед гілок та землі, а взимку воно біле, як сніг. Але коли хутро не може сховати, тоді захищають зайчика довгі, значно довші, ніж передні, його сильні задні ноги.
Ось такий він полохливий ,всечуючий ,всебачачий заяць.
