Після смерті Лева володарем став його єдиний син Юрій І, котрий, як і його дід, мав титул короля Русі. Вольовий, енергійний і талановитий політик, він зробив чимало Для зміцнення держави. Найбільшим його успіхом стало відновлення єдності королівства: Юрій зосередив у своїх руках владу над Волинським і Галицьким князівствами, а столицю переніс із Холма до Володимира.
Домігся утворення окремої Галицької митрополії (1303). Скориставшись послабленням Золотої Орди, він поновив владу над Пониззям, встановив дружні відносини з Польщею й Тевтонським орденом. За його правління переживала піднесення економіка держави. Його печатка зображує короля «величним старцем, з довгою бородою, котрий сидить на троні, в короні, із скіпетром у руках».
<span>Юрій II Болеслав Тройденович</span><span>(близько 1306- 1340 р.)- галицько-волинський </span>князь<span> (1325-1340 pp.). Син мазовецького князя Тройдена II і Марії, дочки Юрія І </span>Львовича<span>. Будучи католиком, прийняв </span>православну<span> віру й ім'я Юрій. Намагаючись протистояти </span>експансії<span> Польщі та Угорщини, підтримував союзні відносини з Тевтонським орденом і Литвою. Робив спробу повернути Люблінщину, яку 1303 р. захопила Польща. Прагнучи зміцнити князівську </span>владу<span>, вів боротьбу проти </span>бояр<span>, у якій спирався на </span>міщан<span>. Юрій II підтримував розселення німецьких колоністів, задумав запровадити </span>католицтво<span>. Ці заходи </span>Юрія II Болеслава<span> підривали значення місцевої </span>аристократії. Період правління Юрія II став поступовим занепадом Галицько-Волинського князівства (Галицько-Волинська держава<span>): посилився ординський вплив, безуспішною була боротьба з Польщею за Люблінську землю, міста дедалі більше контролювалися іноземними купцями та ремісниками, </span>національна<span> знать відійшла від адміністративної влади, місцеве населення поверталося до католицизму. У 1340 р. </span>бояри<span> організували проти Юрія II Болеслава змову й отруїли його у Володимирі</span>
Франция, Англия и Южная Италия
(б) переход от присвающего хозяйства к производящему
Первый этап:
Даты: весна 1648 - август 1649
Состав: Богдан Хмельницкий
Цели: подъем борьбы украинского и белорусского населения
Основные события: после серии военных побед войска восставших во главе с Хмельницким вошли в Киев
Итоги: в августе 1649 между поляками и восставшими был заключен Зборовский мир
Второй этап:
Даты: 1650 - 1654
Состав: Богдан Х.
Цели: удовлетворение интересов низших сословий
Осн. события: второй этап был неудачным для восставших, их поражение под Берестечком привело к заключении Белоцерковского мира
Итоги: свел на нет условия первого периода войны
Третий этап:
Даты: 1652 - 1654
Состав: Богдан Х.
Цели: на 3 этапе Хмельницкий обратился к русскому царю Алексею с просьбой принять Украину в состав Российского государства
Осн. события: 1 октября 1653 года Земский собор принял решение о включении Украины в состав России и об объявлении войны Польше, 8 января 1654 года в Переяславле состоялся общий совет - Рада, на котором были собраны все выборны е представители Украины
Итоги: были закреплены также права и привилегии казачества и городов Украины, в частности сохранялось гетманское управление, большое казачье войско