Сьогодні я прокинулась від легесенького постукування у вікно. Відкрила очі і ледь не скрикнула від радощів: «Яблунька розцвіла! Яблунька мого доброго дідуся.:.»
Відчинила вікно, і дукмяна хвиля ранкової свіжості, напоєна тонким ароматом яблуневого цвіту, підхопила мене на крила спогадів. Я повертаюсь у дитинство...
Як живий іде садом дідусь. Він і дня не міг про-.жити без роботи у свої сімдесят п'ять.
— Відпочили б, дідусю,— просила я його. А він лише одказував: «Без діла слабіє сила...»
Якось весняним, ранком дідусь сказав, що сьогодні навчить мене саджати яблуні. Я вже хотіла бігти, та він зупинив, ховаючи посмішку в сиві вуса. «Не метушись — швидше буде...»
Зібравши інструменти, дідусь став розмічати місце для ями, а я замішувала у чавунці глиняний розчин. Дідусь тим часом став не поспішаючи копати.
Незабаром він покликав мене. «Бери, внучко, заступ і ген на той пустир підемо. Яблунька там, наче сирітка, серед кущів терсну заблукала...»
Деревце справді виявилося непоказним. Стовбур зламаний. Гілки висіли, ніби перебиті руки.
Яблуньку дідусь викопував довго. Потім обережно взяв дичку своїми вузлуватими мозолястими руками і став уважно розглядати кореневище. Щось проказуючи стцха до яблуньки, відрізав ножицями пошкоджені корінчики. Зануривши кореневище у глиняну купелю, опустив саджанець у ямку.
Я стала закидати її, а він у той час ніжно підтримував яблуньку, легенько підтрушуючи. Зробивши црасиву луночку, з якоюсь веселою зажурою мовив: «Рости на радість людям!»
...Спогади на мить перервала бджілка, що злетіла з рожевої пелюстки. І знову я згадала дідуся. Останню його яблуньку — і першу в твір моєму житті.
Ні, дідусь не просто навчив мене саджати дерева, він навчив дарувати іншим радість і красу. А вони — безсмертні!
Після б п в м ф, перед я ю є ї ставиться апостроф.
об'єктивність, вітряк, Святослав, любов'ю, львів'янин, сім'янин, надвечір'я, з'явитися, п'ятірня, між'ярусний, пів'Яремчі, цвяшок, Лук'янчик, морквяний, рятівник, пюпітр ,дит'ясла, кур'єр, мавпячий, медвяний, п'ятизірковий, Соловйов, без'язикий ,зекономити, різбярство, дріб'язковий, вістря, гравюра, духмяний, кав'ярня, пом'якшити, дев'ятсот, тьмяний, суб'єктивний, пів'ящика, ряска, зв'язківець, буряковий, забур'янений, безправ'я, курйозний, святкувати, безідейний, зоряний, кювет, серйозний
Повітря, сонце, небо, земля - це багатство кожної людини і дуже важливо все це зберегти. І як сумно і прикро на душі як згадати про страшну трагедію над нашою землею яка відбулася в Чорнобелі,вибухнув атомний реактор і приніс таке лихо якого людство ще не знало. І сьогодні обовязок кожного з нас - зробити все, щоб ніколи більше не зазнала лиха Земля. Люди бережіть землю заради дітей, онуків, заради життя.
1) А-3, Б-1, В-2
2) Г (підрядний сполучник- де)
3) Б (бо якщо відкинути підрядну частину, то речення не звучатиме)
4)Г
5) В (Хто..)
