Букв 5
Звуків 6
Приголосних 2
Голосних 3
Складів 3
Біла, тендітна хмаринка легенько пливла собі по небу. Вона аж сяяла від радості: їй вдалось покинути маленький ставок, де ця мала хмарка була звичайною водою.Їй навіть не хотілось згадувати, яким сірим і буденним було її життя в ставку. Особливо в той час, коли він покривався кригою. "Ні, я туди ніколи не повернуся!—затято мовила вона.—Я тепер вічно житиму серед гордих зірок".
Та раптом, налетів вітер-пустун на беззахисну хмару, підняв її високо-високо і закрутив у шаленому танці. Від несподіванки хмарка аж побіліла, нахмурилась-нахмарилась. Зробилося їй не по собі від такої безцеремонності. Вона образилась і гірко-гірко заплакала…
Був холодний осінній ранок. Вітер зривав з дерев останні листочки. На землю упав маленький Горішок. Він був дуже наляканий і сумний. Горішку захотілося повернутися на дерево. Він став проситися у горіха взяти його назад на гілочку. Але горіх відповів, що йому краще залишитися на землі, пустити коріння і рости великим і високим.
Він ріс у нашому дворі поміж каштанами й кленами. Чи його посадці? хто, чи сам посіявся ніхто не знав. Стояв високий, стрункий, з розлогими вітами, на яких серед пахучого листя зеленіли ще дрібні кульки горіхів.Раптом я побачив, як до горіха, злодійкувато оглядаючись, підійшов хлопець і здоровенною палицею заходився гамселити по гіллю. Він намагався збити недозрілі плоди. Дерево шелестіло, сипалося листя... Мені здавалося, що воно тихо стогне від болю й незахищеності.Хлопець був старший за мене, але я вже не думав про це. Швидко кинувся до нього й вихопив з його рук палицю.— Ти нащо дерево нівечиш? — закричав я.— Хіба не бачиш, що горіхи зелені? А скільки гілок пооббивав...— А ти хто такий?..— витріщив очі бешкетник.— Воно що — твоє?..Моє! — розпалився я. І раптом додав примирливо: — Моє і твоє. Достигнуть — тоді й приходь, поласуємо горіхами.Незнайомець глипнув на мене, постояв трохи, певно, вирішував, що йому робити далі, потім махнув рукою:— А-а-а... Нехай росте. Бувай! І пішов своєю дорогою.<span>А мені стало радісно, гарно. Я підійшов до горіха й тихенько йому сказав: «Рости, горішку. Рости й не бійся. Я тепер тебе завжди захищатиму».</span>
-Привіт,Олег!
-Привіт,Андрій!
-Як справи у тебе?Що нового?
-У мене все добре.Я в чора ходив у кінотеатр дивитись фільм.
-Ясно.А я в чора грав з друзями у футбол.Ми чудово розважились.А який фільм ти дивився?
-Я дивився фільм "Сам у дома 2".Це смішний та цікавий фільм.
-А фільм тобі сподобався?
-Так. А які фільми ти любиш ?
-Я люблю пригодницькі фільми.Вони дуже цікаві.
-Мені пригодгицькі фільми теж подобаються.
-Добре, Олегу.Я вже маю йти до дому .Бувай!
-Бувай,Андріє!
