4 тысяч блящек наверно, раз он золотой
Начался созыв Земских соборов, судебник 1550 года.Множество реформ, например:реформа военной службы, государственного управления и судебной системы. Также были введены некоторые элементы самоуправления на местном уровне. При Иване 4 прирост территории составил почти 100 процентов. Была создана первая типография в Москве, были установлены торговые связи с Англией, Персией и Средней Азией.
Звістку про останню, переможну для Ярослава, битву проти печенігів, що сталася під мурами Києва, вміщено під 1036 p., однак сучасні історики відносять її до 1017 р. На честь перемоги Ярослав наказав закласти на місті битви величний храм -Софію Київську. Про Київ часів Ярослава Мудрого казали, що він був окрасою Русі й суперником самого Константинополя. Площа «міста Ярослава» порівняно з дитинцем за Володимира зросла в сім разів. Справжньою перлиною давньоруської архітектури, найвеличнішою спорудою Києва часів Ярослава Мудрого став собор святої Софії. Це була велика, увінчана 13 банями кам'яна церква, оточена з трьох боків двома рядами відкритих галерей. Із заходу до собору було прибудовано дві башти з широкими гвинтовими сходами на церковні хори. Та ще більше, ніж зовнішня грандіозність, приголомшувало внутрішнє оздоблення храму. Найбільш вражали настінні зображення - фрески та мозаїки, з-поміж яких багато було присвячено засновникові храму - князеві Ярославу Мудрому.
Ярослав Мудрий всіляко сприяв утвердженню й поширенню в руських землях християнського віровчення. Він не лише опікувався будівництвом церков, а й підтримував авторитетом князівської влади ще не міцну церковну організацію.
Щоб забезпечити потребу руських церков у книгах, Ярослав створив у Києві при Софійському соборі скрипторій-майстернюдля переписування книжок. Згодом такі майстерні постали і в інших містах Русі. У Софії Київській діяла також школа перекладачів і переписувачів.
Крестьянин должен много трудиться. Каждое утро он встает очень рано и начинает возделывать землю, которая является его кормилецей. Ему очень трудно, потому что нужно много часов работать с лопатой, граблями и другими инструментами. Ему помогают его старшие сыновья, а дочери и жена ухаживают за домашними животными: курами, коровами и другим скотом. Крестьянин должен ходить на барщину, то есть работать на феодала бесплатно. Денег за этот труд ему не платят, потому что это форма налога (барщина) . На барщине крестьянин занимается тяжелым трудом: строит мосты и иные сооружения для феодала и возделывает землю, принадлежащую феодалу. Еще он должен платить деньги церкви (десятина) , то есть отдавать одну десятую всего, что он вырастит у себя на земельном участке. Крестьянин не умеет не читать, не писать, он безграмотен. единственной формой твочества является фольклор, придуманные частушки и истории, которые передаются устно из поколения в поколения.
