Шар (рисунок) и 1 вверху напиши, взять первую букву. нарисовать кол ( 1) ларец ( две запятые сверху, т.е. две последние буквы убрать)
Һәр ел фасылының үз матурлыгы бар. Ә миңа ак тунлы кыш ошый. Чана-чаңгыда шуарга, кар атышып уйнарга, тәгәрәтеп, Кар бабай ясарга була. Ә кар күп булса, уеннар тагын да кызыклырак. Биек таудан выжылдап очып төшәсең, күмәкләшеп, карда аунап аласың да, тирләп-пешеп өскә үрмәлисең, аннан тагын, тагын. Бер дә туйдырмый андый уеннар. Бияләйләр боз булып ката, битләр уттай яна, үзе шундый рәхәт!
<span>Дусларым белән тимераякта шуарга да яратам. Боз өстенә беренче чыгу белән җиңел генә шуып китеп булмый, әлбәттә. Таеп китеп, бозга барып төшкән чаклар да күп булды. Тик без аннан гына куркып кала торганмыни?! Шугалакка берничә тапкыр барганнан соң, хәйран шәп шуа башладым. Биючеләр бии-бии остара дигән кебек, мин дә шуа-шуа остардым. Кышкы каникуллар җитүгә чанада да, чаңгыда да, тимераякта да шуарбыз.</span>
<u />-музыкальная форма , содержащая несколько частей (вариаций), представляющих собой изменённую первую часть (тему<span>).</span>
Сибирский мамонт, пожалуй, самое известно доисторическое животное из тех, что когда-либо ходили по территории России, но, конечно же, далеко не единственное. Как показали недавние раскопки, у нас встречались экземпляры гораздо древнее динозавров.
Российским учёным с динозаврами вообще долго не везло. Эти животные царствовали на планете в юрском и меловом периодах, когда половину нынешней территории России покрывали мелководные моря. В глубине суши бродили стада ящеров. Но их кости не сохранились — они оказались в области сноса осадков, откуда в моря, к местам захоронений, тащило песок и глину. Кости прибывали туда перемолотыми в труху.
<span>Про що розповідають листівки з видами міст? Певна, шо люди різного віку люблять подорожувати. Мені подобається такий відпочинок. Під час подорожі завжди дізнаєшся багато нового і цікавого про країни світу та життя, традиції, звичаї їх жителів. І, звичайно,-туристи купують листівки з видами міст, щоб надовго зберегти у пам’яті враження про місця, де вони побували. На листівках зазвичай зображують красиві пейзажі, пам’ятники, собори, вулиці міст і містечок.</span>Саме такі листівки купував кожен турист із вірша Дж. Родарі «Листівки з видами міст». Італійські міста на цих листівках змальовано надзвичайно красивими. Але чи відповідає зображене дійсності? Не завжди. Світ, виявляється, не такий уже й безжурний. Є люди, які йдуть на роботу не поснідавши, інші — лягають спати не повечерявши, спати іноді доводиться на голому камені, бо іншого місця немає. Такий він, світ «без глянцю». Реальність нагадує про себе нерозв’язаними проблемами, і ліричному, героєві стає сумно і боляче через те, що у світі існує горе. І він починає розуміти, що життя набагато суворіше, ніж здається на перший погляд. А за зовнішньою красою дуже часто криється людське горе.Контрасти життя може побачити лише допитливий і спостережливий герой, який прагне пізнати навколишній світ. А листівка у поезії італійського письменника і є символом широти світу', який слід відкривати для себе.<span>Для творчості Дж. Родарі характерною є увага до життя простих людей. Саме про них поет говорить дуже тепло, з любов’ю. Письменник намагається привернути увагу читачів до життя звичайних трударів, змальовуючи соціальні контрасти цього життя. Головне, щоб люди, долаючи усілякі негаразди, не розгубили найцінніші скарби — добро, милосердя, співчуття, взаємодопомога, — які й допоможуть подолати усі труднощі.</span>
