Авдіївка
Легенда Чернігівщини
X століття... Князь Володимир Великий силою запроваджує на Русі християнство. Та не всі сприйняли нову віру. За переказами, найдавнішими жителями Авдіївки були слов’яни-язичники, яких спробували охрестити у містах, а ті, не сприйнявши нової віри, тікали під захист непрохідних лісів, озер, рік. Язичники засновували поселення, одним з яких на рубежі ХІ-ХІІ ст. заволодів боярин новгород-сіверського князя Авдій. З того часу поселення стало називатися Авдіївкою. Розміщувалось воно на березі річки Лузь, притоки Чернечої, на місці, яке носить сучасну назву Селище.
Та час, на жаль, невблаганний. Згоріла в 1708 р. давня Авдіївка. Обміліли, а потім зовсім зникли Лузь та Чернеча. Уявлення про те, якими були ці річки, можна одержати весною, під час танення снігу, коли бурхливі потоки води стрімко проносяться через все село, де їх приймає ріка Кистер, притока Убеді.
Щебечуть протилежне слово-мовчать.
Н. сто сорок сім, сто двадцять шість
р. ста сорока семи, ста двадцяти шести
д. ста сорока семи (сімом), ста двадцяти (двадцятьом) шести (шістьом)
з. сто сорок сім, сто двадцять шість
о. ста сорока сімома, ста двадцятьма шістьма
м. на ста сорока семи (сімох), ста двадцяти шести (шістьох)
Вод- корень
лій-корень
о- суфікс
Всі речення написані вірно, я не бачу жодної помилки.