(Коли?) сьогодні, взимку, щороку;
(Як?) швидко, голосно, весело, глибоко
(Скільки?) мало, багато
Дуже швидко пробігло спекотне літо, і тепер лісові ділянки, галявини, струмочки і ставки підпорядковані до вересня. Вранці вже прохолодно, а вдень гріє сонечко. Воно ще нагадує про літнє тепло. Після довгої виснажливої роботи відпочивають поля, зібраний урожай в садах. Тепер скрізь усе сповнене прохолодою осінніх місяців. Часто на небі з’являються сірі хмаринки, мрячить нескінченний дощик. Ніби поринувши у думи, затужив безмовний ліс. Скоро на деревах не залишиться жодного листочка, гілки не будуть захищені від бездушних дощів і морозів. <span> Ось кленовий листочок не поспішаючи вальсує в повітрі. Ніби поринувши у думи перед довгими зимовими сновидіннями, сумно поскрипує немолодий вже дуб. Навколо одягненого в мох трухлявого пенька розташувалися стрункі опеньки. Їх тут дуже багато, всі вони так і хочуть потрапити в кошик. Травка вся зблякла і опустилася до землі, і лише крихітні червонуваті зірочки вересу приносять радість.
Ми бачимо, як високо в небі на прощання кружляють журавлі. Вони прямують у теплі краї і сумно курличуть про те, що прийшла осінь. У такі миті нам стає сумно, ми починаємо розмірковувати про наше призначення у цьому прекрасному світі.</span>
Минуло літо.Владною господаркою йде по рідному краю чарівна осінь.Заквітчала вона поле,ліс,садки і парки.Осінь пофарбувала золотом вбрання дерев.Трава пожовкла і прилягла до землі.На ланах ніжною зеленою щіточкою зійшла озимина.Ліс одягнувся в яскравий одяг.Тільки величаві сосни і ялини стоять у зеленому вбранні.На блакитному небі пливуть у далечінь білі хмарки.Ласкавий вітер натягнув у повітрі срібні струни.Це летить тоненьке павутиння.Настало бабине літо.
+до слова сторінка - двохсторонній, сторіночка, багатосторінковий, сторінкою,сторона