ЛЕВ
<span><span> </span>Влітку я була у зоопарку. Там бачила лева.</span>
<span><span> </span>Це велика тварина і дуже хижа. Час від часу він позіхав, гріючись під ласкавим сонцем. Тоді його паща відкривалась широко-широко, що ставало лячно. Шерсть світло-коричневого кольору. Мабуть, дуже тепла. Постава велична та горда. Навколо голови пишна грива, немов корона. Вона нагадує усім, що лев є царем звірів.</span>
------------------------------------------
<span>МАВПА </span>
<span><span> </span>Нещодавно у зоопарку я бачила мавпу.</span>
<span> Тварина була велика. Пишна шерсть чорно-білого кольору звисала навколо. За допомогою чіпких лап вона вправно висіла, стрибала з гілки на гілку у клітці. Зуби її великі, жовтого кольору.</span>
<span><span> </span>Особливо смішили відвідувачів гримаси, що корчила мавпа.</span>
<span>
</span>
Наша держава с кождним днем все більше, і більше процвітає. С кождним днем удосконалюються технології, створюються все нові і нові пристрої.Наш народ впевнено крокує в майбутнє.Майбутнє нашої України - прекрасне. На сам перед - це щасливі, заможні люди,які своеє працею прикрашаютьі збагачують рідний край. Величні та ккрасиві міста та села. Заводи і фабрики.На родючих українських землях, чудові врожаї.Подивиться на тебе з горба сільська вулця,скаладуться в міські квартали сучаснінові будинки.І перед очима постане краса та велич України. і все це залежить від нас. Молодих, які живуть в вільній Україні
Земля дай мне здоровья.
стоп, а что надо делать?
1)Весно ,іди до нас!
2)Остапе ,припини негайно!
3)Матвію ,продовжуй в томуж дусі.
4)Валинтина Василівна ,я знаю відповідь.
5)Пане,дозвольте пройти.
6)Доброго дня,хлопці та дівчата.
7)Мамо,дай будь-ласка сік.
8)Черговий учень,полий квіти.
9)Незнайомцю, зачикайте.
10)Вічні твої думки,Тарасе.
Одного разу дівчинка знайшла поранену пташку .Це був остайній тиждень осені . У дівчинки була дуже добра душа , вона вирішила забрати пташку додому. Пройшов день , другий , пташці ставало краще та й краще .
Коли дівчинка пішла в магазин пташка мов промовила :
- Дякую, ти так про мене піклувалась , але мені потрібно летіти!
Тоді ще й було відчинене віконце , пташка вилетіла та й побачила , що на дворі скоро зима. Їй потрібно ще набрати їжі , знайти житло.
І от вона побачила горобину , ніхто не забрав ще її плід. От і пташка вирішила літати туди кожен день і там снідати , обідати , вечеряти.
Одного дня пташці почулось ніби горобина сказала
- Привіт , давай дружити!
- Давай , - відповіла пташка ...........