Що б я зробила, якби стала головою нашого міста? О, повірте, ідей та планів є багато. Насамперед, на мій погляд, у Чернігова є перспектива стати одним із найприбутковіших туристичних міст України. Це дуже легко обгрунтувати.
Чернігів - це старовинне місто, сповнене пам'ятками архітектури та визначними місцями, місто із славетним минулим та відомими всьому світові діячами, місто, яке було, є і буде існувати завжди.
Дехто дивується: на що в нас можна подивидитися? Ми так звикли до краси, яка нас оточує, що просто перестали її помічати і цінувати. Але одного разу на Валу я зустріла групу туристів. Вони “озброєні" відеокамерами та фотоапаратами, фіксували на плівку все, про що розповідав екскурсовод. І я побачила: їм справді цікаво! Вони фотографувалися біля гармат ( до речі, це пам'ятки XVII -XVIII ст.), розпитували про Катерининську церкву, навіть дещо занотовували.
А чи знаєте ви, яким безцінним скарбом є наша П'ятницька церква? В Європі існує лише дві подібні до неї споруди. Церква насправді є витвором архітектурного мистецтва. От вам і нічого подивитися!
Звичайно, зараз наш Чернігів не готовий до прийому поважних гостей та туристів. Чому?
По-перше, у нас немає пристойних готелів. А співвідношення "ціна-якість" не найкраще. За словами подорожуючих, ціни у вітчизняних готелях значно вищі від європейських, при набагато нижчій якості обслуговування. Таке відбувається через відсутність постійного потоку клієнтів.
По-друге, нашему місту необхідна негайна реконструкція. Багато будинків знаходиться зараз в аварійному стані. Наші дороги...що тут казати? Та ви й самі прекрасно знаєте! До того ж у великих містах уже давно почали викладати тротуари фігурною цеглою: так красивіше і корисніше для здоров'я ( тому що розжарений спекою асфальт виділяє в повітря шкідливі речовини, які важко виводяться з організма).
Наше місто. Скільки йому потрібно уваги! Скільки зусиль треба докласти, щоб поставити Чернігів в один ряд з провідними європейскими містами! Це цілком реально, тільки потрібен розумний план перетворення міста і відновлення його популярності.
Починати треба з найменшого, з дрібниць, які й утворюють ціле місто. Наприклад, відремонтувати всі ліхтарі на вулицях міста. Для чого? А для того, щоб віддалені від центру мікрорайони не здавалися непролазними нетрями, а хоч трохи нагадували місто.
Потім взятися за проблему сміття. Якщо прибрати всі папірці, пакети, недопалки, то очам відразу стане приємніше дивитися на наш Чернігів. Невже це так складно?
Трохи далі треба буде взятися за реставрацію будинків у центрі міста. На головному поштампі ще й досі написано "УРСР" . Вже минуло цілих 10 років ! Скільки ще треба часу?
Звичайно, всі роботи треба проводити з урахуванням наявних коштів. Невже у нас мало заможних людей? Можна спробувати залучити спонсорів. Всі великі справи починаються з найменшого! І так, крихта до крихти, ми зможемо зробити щось реальне.
В літній час для отримання прибутків можна було б використовувати нашу красуню Десну. На жаль, міський річковий порт зараз має жалюгідний вигляд - він теж потребує уваги. Думати про все це треба сьогодні, не відкладаючи на потім, бо те, що є можливим сьогодні, може стати недоступним завтра.
Але піклуватися треба не тільки про зовнішній вигляд міста, а і про його економічний розвиток, про умови життя населення. Треба сприяти утворенню нових дрібних підприємств, заохочувати іноземних інвесторів. Саме це дозволить створити нові робочі місця, зробити крок в економічному розвитку, від рівня якого залежить добробут населення.
Думати треба й про освіту. Наприклад, однією з сучасних проблем є комп'ютеризація шкіл. Не кожен міський школяр вміє користуватись комп'ютером, а ми живемо в XXI комп'ютерному віці! Хто має про це думати? Хто має це виправляти?
Але все це справи омріяні, а є ще й буденні проблеми, які треба вирішувати в першу чергу. Хіба буде людині ліпше від того, що в місті йде реконструкція, якщо взимку температура в квартирі не піднімається вище 10° , а гаряча вода з'являється тільки у вихідний? А за ці послуги ще й треба віддати 90\% або ж і усі 100\% своєї платні.
Великої уваги потребують і місця відпочинку. Наприклад, наш міський парк атракціонів має вигляд, м'яко кажучи, смішний. Невже наші діти не заслуговують на американські гірки, машинки та інші нові атракціони? Хто , як не міська влада, повинен дбати про найменших мешканців Чернігова.
Це далеко не повний перелік існуючих в нашому місті проблем. Я назвала лише ті, що вже довгий час чекають на вирішення. Не знаю, про що саме має турбуватися міський голова, але якби я була мером, то намагалася б подбати про все, що тільки можливо.
Всі ці проблеми не вирішити одразу, для цього знадобляться роки, але не треба втрачати дорогоцінний час. Почати варто зараз. Може, колись я все-таки стану мером і візьмуся за здійснення своїх мрій та планів. Та я дуже сподіваюся, що до того часу більшість названих мною проблем буде вирішена, і мені залишиться лише продовжити чиюсь добру справу.
Роль гумору в житті украхнського народу
Чим відрізняється людина від інших представників флори і фауни Землі?
Нехай сперечаються богослови про наявність душі у тварин, нехай біологи
досліджують ступінь розумності мавп і дельфінів, одна відмінність
встановлена твердо: ніяка істота Землі, крім людини, не здатна жартувати
і сміятися.
Звичайно, «серйозні» люди стануть заперечувати важливість гумору,
зневажливо питаючи, яка користь в простому жарті? Але тут вони абсолютно
помиляються: гумор часом служить не тільки корисним, а й життєво
важливим цілям. Недарма при королівських дворах протягом багатьох
століть вводилася державна посада придворного блазня, який в іронічній
формі нагадував придворним і королю, що з будь-якого приводу може
існувати і інша точка зору. Як правило, блазень був розумною і тактовною
людиною, оскільки невдалий жарт часто коштував життя.
Посмішка, як прообраз сміху, виникла кілька десятків тисяч років тому
і служила сигналом вітання, безпеки, надійності, забезпеченості,
достатку у житті. Коли ми хочемо підтримати і розвеселити іншу людину,
ми посміхаємося, жартуємо, розповідаємо анекдоти, показуємо комічність
ситуації. Але як люди вміють відрізнити смішне від несмішного, скласти
гумористичну розповідь, розсмішити оточуючих? Якій логічної
послідовності дій повинна слідувати людина? Яким є неврологічний,
фізіологічний і психологічний механізми виникнення сміху? Дослідженню
цих питань і присвячені ці міркування.
У чому ж полягає роль сміху сьогодні? Насамперед, це засіб
направлений на благополучне вирішення напруженої ситуації, адаптації до
нової ситуації, запобігання агресії і конфлікту, зняття стресу
(позитивні емоції при перегляді гумористичних телепередач). Однак слід
враховувати, що будь-який засіб може бути використано і на шкоду людині.
Наприклад, надмірне застосування гумору у виховних цілях переходить у
глузування, що може викликати у об’єкта насмішок почуття неповноцінності
і, як наслідок, агресію.
Гумор і сміх є одними з ключових методів отримання доходу, як у
формі плати за позитивні емоції (різні гумористичні вистави, атракціони
та ігри), так і у формі асоціації з позитивними емоціями (реклама в
гумористичних уявленнях, жартівливі ситуації в самому рекламному
матеріалі). Окремо слід виділити антирекламу, формування негативного
уявлення про особистості і явища шляхом сатири, карикатур, пісень та
інших художніх стилів (згадаємо безсмертне «МОЗ попереджає …»).
Сміх та гумор відіграє велику роль у навчанні, допомагаючи формуванню
логічних понять про нові речі і критичного перегляду поглядів і думок, а
також руйнуванню неадекватних життєвих стереотипів – згадаємо іронічні
діалоги Сократа. Учні значно легше запам’ятовують будь-який матеріал,
якщо він представлений у жартівливій, смішний формі. Нарешті, з моєї
точки зору, гумор є частиною мистецтва, методом самовираження людини як
учасника, письменника, поета, художника, артиста, тобто як творчої
особистості, або як гідного представника нашого суспільства.
