Зима. Голые деревья стоят голые и беззащитные.Деревьям холодно.Они спокойны, как никогда, лишь ветер изредка покачивает снег на их ветках.Этот самый снег, который лежит на ветках деревьев, делает им холодно.Деревьям холодно, очень холодно, они все в снегу, от корней до вершины.Деревья тоже живут и они тоже чувствуют холод.От холода они затвердевают.Снег, который шёл утром, еще больше укрыл деревья снежным одеялом.Зима.Деревьям холодно...
Ответ:
Українська мова є дуже мелодійною, вона чарівно вплітається в пісні. В одних розповідається про красу нашого краю. В інших нащадкам передалася слава наших прадідів-козаків. Є пісні про чарівні людські почуття та переживання.
Пісня заспокоює, розрадить, подарує мрію. Так сьогодні набула особливого змісту стара лемківська тужлива пісня «Пливе кача по Тисині». Тепер вона нагадує нам про полеглих новітніх героїв.
Наш народ зберігає традиції та моральні цінності у своїх великих родинах. Вони гарно передані у піснях. В наших піснях мрії та надії, сподівання. Багато чудових віршів, які покладені на музику, стали улюбленими піснями. Їх виконують на концертних площадках, весіллях, забавах або вона просто звучить для душі.
Душевна пісня завжди супроводжувала, супроводжує та буде супроводжувати кожного з нас у житті.
План.
1. Про що розповідають пісні?
2. Велика сила пісні.
3. Актуальність давніх пісень.
4. Народження пісні.
5. Душевна пісня супроводжує в житті.
Объяснение:
<span>Но Электроник проявлял любознательность к новому миру, и нам пришлось учить его заново. Те же самые дома, автомобили, животные, которых он видел на рисунках, из плоских обратились в объемные. Мальчик видел цветы, траву, деревья, и я стремился дать ему представление о непрерывности процессов на Земле. Он замечал, как похожи и не похожи друг на друга дома, улицы, скверы, как день ото дня меняется или повторяется погода. Словом, я хотел, чтобы он, как и все мы, люди, привык к характерным условиям жизни и разнообразию мира… Не мне судить, как это удалось. Я считал, что он вежливый, спокойный, правдивый, и не ожидал от него таких трюков. Потом еще это странное имя — Сергей Сыроежкин</span>
Давно читала, не очень помню.
Я прочитала произведение Тургенева "Бежин луг". Больше всего в этом замечательном рассказе мне понравилась история мальчика Ильюши. Этот мальчик рассказывал про то как он "<span>с братом Авдюшкой, да с Федором Михеевским, да с Ивашкой
Косым, да с другим Ивашкой, что с Красных Холмов, да еще с Ивашкой
Сухоруковым" ночевал на бумажной фабрике и слышал домового. Сначала послышались шумы и шаги сверху, затем снизу, потом опять сверху, а затем опять снизу. "</span><span>Да вдруг как закашляет, как заперхает, словно овца какая, да зычно так". Всю ночь ребята в страхе провели!!</span>