<span>Одного разу засперечалися двоє півників. Хто з них найкращий господар двору. До них підлетів горобець й каже " Влашуйте змаганняй хто виграє той й господар". Півники й так і зробили. Спочатку було змагання по бігу. Але не хто не переміг півники навіть не змогли добігти до половини дороги. Друге змагання кукуріку. Хто з півників кукурікне той й переміг. Але не хто не почув їхне кукуріку. Й нарешті третє змагання по мудрості. Горобець спитав скільки 2+2=?. Півники то 1 то 2 то 3 ніхто правильно не відповів. Отже з цих півників не хто не може стати господарем.</span>
Богатир - слабак, кволий,
велетень - карлик, ліліпут, пігмей,
світло - темрява, тінь,
холод - тепло, спека,
продавець - покупець,
дозвіл - заборона.
Одного разу я замислилася над поняттям "дружба" і зрозуміла, що точного визначення дати йому не можна . На маю думку, у дружбі найголовінше - це вірність та довіра . Справжній друг - це та людина, якій можна довірити будь-яку таємницю і бути при цьому впевненим та спокійним у тому, що вона не буде розголошена. Друг - це той, хто буде з вами чесний і скаже правду, якою б гіркою вона не була. Існує вислів : "Дружба - це дорогоцінний камінь , який важко знайти , але дуже просто втратити" . Я згідна, що вірний приятель перевіряється часом і життєвими ситуаціями . Друг повинен бути вашим захисником та людиною, на яку можна покластись. А також повинне існувати табу на зраду та безкорисливість .
На маю думку, це твердження правильне. Адже до такох проблеми як наркоманія, алкоголізм та злочинництво можна підійти з психологічної точки зору. А хто як не священники проведуть спокійну бесіду та розкажуть, для чого ти існуєш у світі? Мабуть, корінь проблеми таїться десь глибоко у середині людини та її душі. Заспкоївши та давши надію на гарне майбутнє можна вилікувати людину та направити її на шлях справжньої людини.
Кобзарі, лірники, бандуристи у своїх думах і піснях відтворили історію українського народу, героїчні й трагічні її сторінки, емоційно приподнято оспівали життя людей. Одні з них мандрували селами, інші приставали до козаків і супроводжували їх у походах. Кобзарі завжди були там, де вирішувалася доля країни й простих людей. Вони були не тільки свідками, а й учасниками народних повстань. Кобзарі створювали, боролися й умирали, як сотні козаків-повстанців
Історія українського кобзарства багата іменами співаків, які вписали не одну блискучу сторінку в літопис національної культури. Серед них: Остап Вересай, Іван Стрільця, Федір Холодний, Михайло Кравченко та інші. Сьогодні, коли відроджується Україна, її культура й традиції, особлива увага приділяється й кобзарському мистецтву. Воно не вмерло. Широко відомими стали імена народних співаків-кобзарів Федора Кушнерика, Єгора Мовчана, Павла Мовчана, Григорія Єльченко. З ініціативи Українського фонду культури в Кагарлицькому районі Київської області на базі Стритовской восьмилетки відкрита школа поглибленого вивчання музики й кобзарської справи. У ній учаться діти з різних регіонів України. Кваліфіковане викладання по профілі навчання проводить відомий кобзар, заслужений артист республіки В. Литвин і інші майстри кобзарської справи. Вірю, що пісня допоможе воскресити любов до Землі, а кобзарі – розбудити волю й бажання до дії. Це – спікери душі етносу, його віри, історичного оптимізму. Для мене майбутнє українського народу відкриває реальність гармонічного життя, де кобзарі займуть важливе місце, як творці нового щабля свідомості, безсмертної душі народу
