У лісі насипало багато снігу. Він такий пухнастий і білий! Тихо навколо. Веселий морозець поскрипує в стовбурах високих сосен, пишних ялинок і розлогих дубів. Тварини в лісі не бояться снігу й лютого морозу. Звірятка одяглися в тепле хутро. Густий пух зігріває пташок. Вони шукають собі їжу. Хто це на стобвурі дерева? Дятел! На ялині - шишкар шукає поживу.
- Привіт - привіталася Віка
-Привіт - відповіла Олена
- А ти знаеш нові розваги молоді?- запитала Віка
- Звісно .Якщо бажаеш розповім -відповіла Олена
-Зараз дуже распространеная розвага це фітнес, квест-комнати,торгові центри,розважальні центри та інші екстримні розваги
-Дякую -відповіла Олена
Весною прилітають птахи.
Навесні пробуджуються тварини із зимового сну.
Кожна людина завжди мусить мати хоч краплю совісті.
Чи залишається моя совість чистою?
Вона була з чистою совістю.
Три складові – мудрість, розум і грамотність – це основа нашого логічного сенсу буття в житті. Якщо вектор мудрості ми отримали спадково, генним кодом, то до двох інших треба прагнути постійно через усе життя.
Свій розум кожен виявляє своєю бесідою – скажи мені декілька думок, і я скажу, хто ти. – «Яка головонька, така й розмовонька!»
Для вдосконалення розуму треба багато читати, тобто бути грамотним. Під грамотністю ще розуміють законно і правописні знання.
Погодьтеся, людина, яка хоч і вміє читати, але пише «не» з дієсловами разом, слово «подвіря» без апострофа, «Іванівній» замість «Іванівні» – погодьтеся, не надто грамотна.
Наша усна народна творчість чітко розмежовувала поняття «розум» і «грамотність». Шкода, що ми, особливо молоде покоління, так пасивно причащаємося народною мудрістю. Зокрема це видно на перевірці ЗНО з мови і літератури. Тут розділ із фразеології виконано найприкріше. Учні не в змозі виявити елементарні знання.
