Еней у поемі — козацький ватажок, «моторний і завзятіший од всіх бурлак», гульвіса, що легко зводить жінок і так само легко їх кидає без жодних докорів сумління. Еней полюбляє горілку, але п'є лише від нудьги («Еней тоді купався в бразі»); він сміливий і відчайдушний, але може на кілька років забути про важливе державне доручення.
<span>Вдача Енея дуже суперечлива — він може бути «хлопець хоть куди козак», а може бути боягузом і плаксієм. Але такого героя вимагав стиль бурлеску, і автор з великою теплотою ставиться до свого героя: </span>
<span>... моторний, </span>
<span>Ласкавий, гарний і проворний, </span>
<span>І гострий, як на бритві сталь. </span>
<span>І. Котляревський наділив свого героя розумом та відвагою. У другій половині поеми Еней перетворюється з веселого гульвіси на дипломата та мудрого державного діяча, справжнього козацького отамана, що піклується про своє військо, поважає його, розуміє, що перемога — насамперед заслуга хороброго війська: </span>
<span>Еней один не роздягався, </span>
<span>Еней один за всіх не спав; </span>
<span>Він думав, мислив, умудрявся... </span>
<span>В бою Еней — насамперед, лицар: «лежачих не займає», але захищає козацьку гідність і честь. Багато в нього й інших чеснот: «правдивий чоловік», «як бува у нас, хотів останнім поділиться » тощо. Це збірний образ запорозького ватажка, у якому відтворені деякі риси українського народного характеру. </span>
Пропоную дібрати такі цитати до образу Михайлика з твору "Гуси-лебеді летяті": Матір про свого сина: «Може, з нього й буде якийсь толк, якщо безтолоч он звідти вийде…».
Дід пророкує онуку: «Будеш іти межи люди і вибивати іскри…»
Працьовитість хлопця: «...Коли треба щось робити, охоче допомагаю дідусеві, пасу нашу вредюгу
коняку, рубаю дрова, залюбки гострю сапи, люблю з мамою щось садити або
розстеляти по весняній воді і зіллю полотно, без охоти, а все-таки
потроху цюкаю сапкою на городі і не вважаю себе ледащом».
Внутрішня сила: «Я ніколи не був скиглієм, терпляче зносив і батіг, і хлудину..»
Тяга до навчання: «Вчився я добре, вчився б, напевне, ще краще, аби мав у що взутися».
План характеристики образу Толі 4.1. Толя — син хазяїна будинку. 4.2. Опис зовнішності Толі. «Це була дитина ніжна, делікатна, смирна. Ходив завжди чистенький, чепурненький, на двір він виходив боязко, ніколи не розбишакував», «…штанці на ньому бархатові, оченята не то чудні, не то винуваті, не то злякані», «випещені ніжки». 4.3. Риси характеру і поведінка героя: а) тендітний; («…чистенький. Ніжний, з щічками, як проскура») б) богобоязливий; («…тихенько хреститься й блідніє…») в) самоповажний; («…він терпіть не міг, як йому цей Федько говорив: «Толька». Наче він йому товариш», «…кричати на вулиці не личить благородним дітям…») г) брехливий; («Неправда! Неправда! — ще жалібніше і з страхом забився Толя. — Я не хотів іти, а вони мене потягнули на річку. А потім Федько узяв і пхнув мене на кригу… Спитайте всіх…Я не винен») д) байдужий до горя інших; («Коли Федькова труна сховалась за рогом вулиці й не було вже нікого видно, Толя одійшов од вікна, перекрутився на одній нозі й побіг гратися з чижиком»). е) підступний; («…чижика він сказав Федьковій матері віддати йому, бо він його виграв у Федька») 4.4. «Лякливий, як заєць, а шкідливий, як кішка». (Народна мудрість про героя). «Федько халамидник» характеристика Толі Образ Толика — панської дитини, яку оберігали від будь-яких труднощів, протиставлений образу Федька. Це протиставлення виявляється і в портретних характеристиках, а особливо через поведінку в критичній ситуації. Толя сам напросився на крижини, бо його мучила заздрість до Федька, але зізнатися в цьому своїм батькам він побоявся. Толя сприймає благородний вчинок Федька як належне, його не мучить сумління, що він обманув, звалив свою провину на товариша. Коли Федько помер, Толик навіть не прийшов попрощатися з ним, лише байдуже спостерігав з вікна за похоронною процесією. Засобом характеристики цього героя є й фінальний епізод: Толя приходить до матері Федька забрати чижика, хоча Федько виграв суперечку і цей чижик уже йому не належав. За допомогою виразних деталей автор дає зрозуміти нам, яка людина виросте з цього Толика. Неоднозначно зображені батьки Федька-халамидника: їх поведінка стосовно сина видається жорстокою, але вона психологічно вмотивована. Батьки Федька знаходяться в повній залежності від Толикових, бо знімають у них квартиру і в будь-який момент можуть опинитися на вулиці. Цим і зумовлене таке строге покарання сина за те, що він образив хазяйську дитину. Надзвичайно прикро, що Толя, якого врятував ціною власного життя Федько, навіть не робить ніяких висновків, більше того, він аніскільки не засмучений тим, що сталося. Виходить, що благородний учинок «халамидника», який призвів до страшної трагедії, був непотрібний, бо зрозуміло, що такі, як Толик,
Ответ:
Объяснение:
Моя улюблена поезія Лесі Українки
Леся Українка-геніальна поетеса, видатна особистість та сильна духом людина, яка зробила величезний внесок у розвиток літератури. Всі її твори містять безліч філософських думок й змушують нас задуматися. Вона надихає мене долати всі перешкоди й ніколи не здаватися не зважаючи ні на що.