Ответ:
Одним із найвідоміших явищ давньогрецької культури є театр (спочатку місця для глядачів називалися театрон, від грецького слова теаомай - дивлюся). Він виник на основі народних пісень і танців під час свята бога Діоніса - покровителя сільського господарства і селян, життєдайних сил природи. В його культі відбилися труднощі й радощі ведення сільського господарства, в якому через природні умови Стародавньої Греції переважало виноградарство. Навесні, коли розвивалася виноградна лоза, відзначалося свято весняних Діонісій, а восени під час збирання винограду святкувалися осінні Діонісії. Це свято було особливо веселим: пили молоде вино, хороводили, співали й танцювали. Оскільки виконавці обрядових пісень на честь Діонісія - дифірамбів (етимологія слова до сих
Процесія на честь Діоніса
Процесія на честь Діоніса
пір не зовсім зрозуміла, але більшість перекладають його як "двічі народжений". Його винахідником вважається поет VII – VI ст. до н.е. Аргон, який упорядковував його) були вбрані в козлячі шкури, то слово "трагедія" і походить від грецьких "трагос" - цап і "оде" – пісня, тобто "пісня цапів".
Культ Діоніса поширюється у багатьох грецьких полісах з VII ст. до н.е. В Афінах за Пісистрата він став державним, і влаштування малих (сільських) і великих (міських) Діонісій взяла на себе держава. Початково дифірамби на честь Діоніса, які співали хором, не відрізнялися ні складністю, ні музичною різновидністю, ні художністю. Хор у трагедіях складався з 12 чи 15 чоловік, а в комедіях з 24. Тому великим кроком уперед було введення в хор дійової особи, яка називалася корифеєм або актором, і декламувала міф про Діоніса та подавала репліки хору. Між актором і хором зав'язувався діалог. Слухачі розміщувалися навколо пагорба, а щоб їм краще було видно, артист стояв на підвищенні - спеціальній дерев'яній підставці. Так виникли театральні вистави. Перші трагедії були створені в Афінах ще в VI ст. до н.е., але істинним творцем грецької трагедії вважають Есхіла (525 - 456 pp. до н.е.), який уведенням другого артиста зробив драму динамічнішою, а також удосконалив сценічний апарат - придумав декорації, маски, літальні, громоносні та інші машини. Спочатку театр був дерев'яний. Місце, де грали актори, називалося сценою - від слова "скена", тобто намет. Спершу це справді був намет, в якому перевдягалися актори. Всі присутні розміщувалися у вигляді амфітеатру. Приміщення були відкритого типу, досить значних розмірів - від 20 до 100 тисяч глядачів, складалися з:
1 - койлоне - приміщення для глядачів;
2 - орхестри - місця для хору, а спочатку і для акторів;
3 - сцени - місця для декорацій, а потім і для акторів.
