Н.в семеняко марія андріївна
р.в семеняко марії андріївни
з.в семенко марія андріївна
д.в семенко марії андріївні
о.в семенко марією андріївною
м.в у семенко марії андріївни
Ответ:
Літо – найтепліша пора року. Довгі сонячні дні змінюють короткі теплі ночі. Погода надворі найчастіше ясна, над головою розкидається безкрає синє небо. Дерева стоять пишно вбрані в яскраві зелені шати. Попід ними повсюди густо росте травиця, усіяна барвистими вогниками літніх квітів – маків, дзвоників, конюшини, пижма, ромашки, календули… А над ними порхають метелики та гудять всякі мушки.
Літо прикрашає сади й городи. Спіють соковиті вишні, за ними поспішають абрикоси та персики. Великі червоні полуниці хиляться низько до землі. Поступово «засмагають» у променях літнього сонця ще недавно зелені помідорчики. То тут, то там по арках зав’язуються огірки. Ціпкі колючі віти ожини стоять всипані солодкими темно-синіми, майже чорними ягодами. І так повсюди – буйство барв, свято плодючості, приємне відчуття тепла й затишку.
В літа чудовий дзвінкий голос – то співають високо в небі або сховані у вітах дерев птахи – маестро-соловейко, вранішній жайворонок, веселий говіркий горобець. А ближче до вечора музика літа змінюється – то вступає хор цвіркунів, що не замовкає аж до самого ранку.
І навіть дощ влітку теплий і лагідний. Під шатром низьких хмар повітря стає гарячим. Прохолодні краплі дощу змивають пил з доріг та листя, завдяки чому після воно заграє ще більш яскравим смарагдовим сяйвом.
Літо – яскраве, різнобарвне… Червень не схожий на серпень, та й липень має чим порадувати око. Високе чисте небо, тепла прозора вода річок, стиглі фрукти, насичені кольори навкруги… Немає на світі людини, яка б не любила літа!
Я это задание делала тут надо написать не цыфрами а буквами1 например можно до шыстидесити додать пять и будет шысдесять пять а 2 можно написать так якщо до пьти додати шистдесят то буде шистдесят пять и все
[К`ажут']
Наголос падає на [а].
5звуків, 6 букв.
[Розвеисеил`ит']
[Еи] е наближений до и.
Наголос падає на и.
11 букв, 10 звуків
Покинутий музей.
У нашому музею імені Івана Франка вже давно не має відвідувачів.Мені дуже шкода тому що моя бабуся працює в музеї.Ще з самого дитинства вона не одноразово розповідала про творчість Івана Франка.Вона говорила як про не тільки поета а й дуже велику людину,яка вміла писати захоплюючий твори.Мені Дуже шкода що музей закривається.Тому що ніхто вже його не відвідує.