<span>А Лаврінове молоде довгасте лице було рум'яним.
____ ============</span>
1,дико2,само3,маса 4,садок5,мак6,маки
та там вже ныякого слову й не получиться
Талант - це те, що, безумовно, прикрашає людину, ким би вона не працювала. Це те, чим людина дихає, коли вже нічим і дихати. Талант надає людині сил і бажання жити далі. А це найголовніше!
Але, щоб не втратити той талант, який у тебе є, треба багато над собою працювати. Кожна справа вимагає важкої праці. Без цього вже ніяк. І якщо людина працює, намагається зробити крок уперед, то успіх уже точно гарантований. Талант багато в чому визначається любов'ю людини до того, що вона робить. Якщо їй це не цікаво, навіщо тоді хотіти того, що в тебе не викликає ніякого захоплення?
Треба бути працелюбним, щоб щось у тебе вийшло. Коли сидиш, склавши руки, доброго результату від справи не чекай. Потрібні якісь власні зусилля! Там, де одна проблема, з'являється інша. І щоб подолати одну перепону на шляху до розквіту таланту, треба "звернути не одну гору". Таке наше життя. І в ньому така закономірність: чим більше працюєш, тим краще результат, на який розраховує людина.
Згадаємо великих поетів і письменників! Скільки працював Іван Франко, щоб його визнали генієм? Скільки зусиль доклав Тарас Шевченко, щоб вийти у вищий світ? Він же був сиротою, бідною людиною, а ким став? Тепер він світоч українського народу. Лишилось тільки сказати, що праця відіграє велику роль. І той, хто це знає і хто дійсно над собою працює, стає іншою людиною, що досягає великих вершин.
Отже, давайте шукати сенс життя, працювати, робити висновки, щоб чогось досягнути у цьому житті!
Ворзель, Лопань, Оскіл, Юкатан, Устилуг, Бершадь, Вишнопіль, Ангола, Оболонь, Несвіж, Забайкалля, Арциз, Вятка, Ільмень, Случ, І
LikeTheWind [53]
Ворзельський, лопаньський, оскільський, юкатанський, устилугський, бершадський, несвіжський, забайкальський, арцизький, вяткський, ільменьський, случський, ізмаїлський, новоселицький, волгоградський, ельбруський, аралський.
<span>Схема,
яка відповідає структурі речення
<span>
[Данило любив, </span>(<span>як,
|вигинаючись|, |б’ючи на сполох|, аж до самого неба половіли ниви), і мав
радість], (коли червень клав сивину на жито, а золотінь на пшеницю); [він любив],
(коли вдосвіта липень клепав коси), (коли серпень цілими днями тиховійно сіяв у
рахманну землю зерно й надії) і (вересень стишував напівсонну пісню джмеля)
( М. Стельмах).
</span>
Г. Немає правильної відповіді.</span>
Правильна схема:
<span><span>[…,
(як…),…], (коли…); […], (коли…), (коли…) і (…).
11. </span>Речення
з сурядним і підрядним зв’язком:<span>
</span>
Г. Задумувалась не раз Марія, чому такий добрий для неї цей
ледь похилий рудовусий чоловік, та догадатись було неважко (Р. Іваничук).</span><span><span>
12.</span> Речення зі сполучниковим і безсполучниковим
зв’язком:<span>
</span>
Б. Умерла пісня, що
гомоніла в селі вечорами, адже мусульмани не виходять із хат після заходу
сонця);
почала стихати українська мова на вулиці – розмовляти нею стало незручно перед
татарами; [татарки вороже дивилися на дівчат і молодиць, що <span>ходили з відкритими обличчями, тож, ідучи в
Бахчисарай на базар, українки
закутувалися в чадри, щоб не дратувати правовірних (Р. Іваничук).
</span></span>