КЛИМАТ ИНДИИ БЫЛ БЛАГОПРИЯТЕН ДЛЯ ВЕДЕНИЯ СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ. ТЕПЛЫЙ КЛИМАТ,ПРОДОЛЖИТЕЛЬНЫЕ ТЕМПЕРАТУРЫ ПОЗВОЛИЛИ ЖИТЕЛЯМ ДРЕВНЕЙ ИНДИИ ЗАНИМАТЬСЯ ВЫРАЩИВАНИЕМ ЯЧМЕНЯ И ПШЕНИЦЫ ,ФРУКТОВЫХ ДЕРЕВЬЕВ.ЖИТЕЛИ РАЗВОДИЛИ СКОТ ,ДОМАШНЮЮ ПТИЦУ . ИЗ-ЗА ОСОБЕННОСТЕЙ КЛИМАТА УСПЕШНО ПРОИЗРАСТАЛ РИС ,ЧАЙНЫЕ ПОСЕВЫ ЗАНИМАЛИ БОЛЬШИЕ ПЛОЩАДИ . УСПЕШНО ВЫРАЩИВАЛСЯ ХЛОПЧАТНИК . ЖИТЕЛИ ПРИБРЕЖНЫХ РЕГИОНОВ , А ТАК ЖЕ ЖИВУЩИЕ У БЕРЕГОВ КРУПНЫХ РЕК ПРОМЫШЛЯЛИ РЫБОЛОВСТВОМ
ЖЕЛАЮ ОТЛИЧНО НАПИСАТЬ ВПР ПО ИСТОРИИ ЗА ПЯТЫЙ КЛАСС))))))
Я ПРОСТО ТОЖЕ ГОТОВЛЮСЬ
))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))
Ну мне кажется что во первых у него была__Мощная способность логически мыслить, а также быстро соображать, ну и одновременно делать разные дела, так же он был очень молосерден!корочи _ Гений!! это всё что я могу про него рассказать!)))))))))))
Древние Олимпийские игры - это захватывающее зрелище. Проходили они в течение 5 дней: первый и пятый дни были посвящены торжественным процессиям, жертвоприношениям и церемониям, остальные — спортивным состязаниям мужчин и мальчиков . Это были состязания в езде на колесницах, пятиборье (бег, метание копья и диска, прыжки в длину, борьба) , кулачный бой, конкурс искусств .
Греческие атлеты прыгали в длину не с разбега, а с места – к тому же с камнями (позже с гантелями) в руках. В конце прыжка спортсмен отбрасывал камни резко назад: считалось, что это позволяет ему прыгнуть дальше. Подобная техника прыжка требовала хорошей координации. Метание копья и диска (со временем вместо каменного атлеты стали кидать железный диск) производилось с небольшого возвышения. При этом копье метали не на дальность, а на точность: атлет должен был поразить специальную мишень. В борьбе и боксе не было деления участников по весовым категориям, а боксерский поединок продолжался до тех пор, пока один из соперников не признавал себя побежденным или оказывался не в состоянии продолжать схватку.
<span>Во время игр перед собравшимися выступали поэты, философы, ораторы. Победители соревнований награждались венком из ветвей оливы и пользовались в Греции почётом и уважением. </span>
Павло ПолуботокПісля падіння Мазепи та смерті Івана Скоропадського гетьманом Лівобережної України став Павло Полуботок. Він походив з давнього козацького роду Полуботків, мав значний авторитет, і відзначався гострим розумом та національно-патріотичними мотивами діяльності.
Народився 1660 року, юність пройшла під враженнями від «Руїни». Був близьким до клану Самойловича, і під час його гетьманування значно зміцнив свої позиції на Лівобережжі, і через вступив у конфронтацію із дорошенківцями. Традиційно влада Полуботків концентрувалася навколо Чернігова та Чернігівського полку. Павло закінчив Києво-Могилянську академію, мав досвід управлінської роботи. Однак невідомо чи пройшов школу Запорозької Січі. Після державного перевороту і приходу до влади Мазепи потрапляє до числа противників гетьмана, однак вже у 1703 році отримує від нього землеволодіння, а в 1705 році стає Чернігівським полковником. Справжній характер та патріотизм Полуботка стають відомими ще задовго до його приходу на гетьманство. Однак під час Полтавської битви він не підтримав Мазепу, і це стало великою помилкою Павла Полуботка та справжньою трагедією України. В ході того, як у 1708 році відбувалися вибори альтернативного гетьмана, Петро І призначив на посаду Скоропадського, а Полуботка все одно остерігався.
У 1722 році після смерті Скоропадського козацька рада обирає Полуботка гетьманом без огляду на дозволи з Петербурга, а цар Петро І не визнає цих виборів та призначає Полуботка виконуючим обов’язки – наказним гетьманом. Починаючи з 1722 року, Павло Полуботок проводить фінансові та судові реформи, які спрямовує на протидію російському окупаційному режимові та в напрямку соціальних гарантій. Показовими є заборони чиновникам примушувати козаків до виконання робіт у вигляді повинності. Судові процеси обов’язково повинні були гарантуватися апеляціями. Протидія Малоросійській колегії створює підстави в Петра І для його арешту. Полуботок відкрито протистоїть Росії, а після того, як Військо запорозьке аналогічно звертається до царя з проханням відновити Переяславські статті Хмельницького. Арешт старшини та Полуботка закінчився смертю останнього у 1724 році, похований в Петербурзі. Авторитет гетьмана навіть після смерті був надзвичайно великим, однак після смерті Полуботка головним політичним центром українського народу замість Гетьманщини знову стала Запорізька Січ.
Итоги трёх разделов Польши 1772 год,1793 год,1795 год:
I раздел 1772г. :
Участники: Россия, Австрия, Пруссия
К России отошли восточные районы Белоруссии – 93000 кв. км
К Пруссии – северопольские земли и порт Гданьск – 36300 кв. км.
К Австрии отошла Галиция (Западная Украина) – 81900 кв. км.
IIраздел 1793г.
Участники: Россия и Пруссия
К России отошли районы центральной Белоруссии и Правобережной Украины – 250200 кв. км.
К Пруссии – земли Западной Польши – 57100 кв. км.
III раздел 1795г.
Участники: Россия, Пруссия, Австрия
К России отошла Западная Белоруссия, Волынь (Северо-запад Украины), Литва, Курляндия – 120000 кв. км.
К Пруссии – районы центральной Польши – 48000 кв. км.
К Австрии – южные районы Польши – 47000 кв. км.