1) Хто вихваляв сільске повітря?а) Микита
б) Іван
в) Митько - вірний
2) Хто насміхався над нашим спорядженням?
а) Хлопець з відром
б) Хдопець з велосипедом - вірний
в) Хлопець з коромислом
3) Скільки цьому хлопцеві було років?
а) 14 - вірний
б) 15
в) 16
4) Як цього хлопя звали?
а) Трохим Михайлович
б) Василь Трош - вірний
в) Іван Добродід
5) Як звали сусіда бабусі?
а) Трохим
б) Василь
в) Гнат - вірний
6) Чиб були завантажені наші рюкзаки, коли ми йшли до лісового озера?
а) Дрова
б) Їжа - вірний
в) Купальні костюми.
7) Що знайшли хлопці по дорозі?
а) Безформну купу - вірний
б) Гадюку
в) Велосипед
8) Як часто хлопци ходили до озера?
а) Щовечора
б) Щоранку
в) Щовечора - вірний
9) Що подарував Вася в знак примирення?
а) Камінець з озера - вірний
б) Камінець з бурштину - вірний
в) Камінець з пляжу
10) Що було у середені того камінця?
а) Нічого
б) Фарба
в) Мушка - вірний
11) Де Вася знайшов той камінець?
а) У озері - вірний
б) У лісі
в) На городі
12) Що пропало біля озера минолого року?
а) Корова
б) Теля - вірний
в) Кішка
13) коли хлопці почали чергувати?
а) Увечорі
б) Зранку
в) Вночі - вірний
14) Що хлопці побачили уранці?
а) Вкраденого теля
б) Корову
в) Сліди - вірний
15) Де живуть варани, про яких вичитали хлопці у бібліотеці?
а) Індонезія - вірний
б) Острів Комодо - вірний
в) Острів Суматра
16) Хто висунув припущення, що на місці нашого села було доісторичне прісноводне болото?
а) Тарас
б) Митько
в) Іван
17) Що хлопці ще знайшли на пляжі.
а) Пір*я ворони - вірний
б) Сліди ведмідя
в) Нічого
18) Про що згадав Митько, про що колись читав?
а) Про те, як полюють на лисиць
б) Про те, як полюють на хижаків
в) Про те, як полюють на тигрів - вірний.
1. Звичайна мишка
2. Нещастя
3. Комусь війна це мати
4. Жадібні люди
5. Помста мишки
1.День перед Різдвом
2.Різдво
3.Пісня Щедрий вечір
1. Будьхто собі не ворог. 2. Гнів народу будь кому страшний. 3.Дечому вчилися, то дещо й знаємо. 4. Не первина – ні з чим додому! 5. Випробувана сироватка краща за бозна який кисляк. 6.Казна кому щодня неділя. 7. Хтозна в кого не проси, будь кого не перепрошуй. 8. Поганий той замок буває, котрий будь який ключ відмикає.
1. Зорі в морі у прозорій хтось розсипав у воді. (С.Черкасенко). 2. Я чекаю чогось, я притих.(В.Сосюра). 3. І жалем серце запеклось, що нікому мене згадати. (Т.Шевченко). 4. Когось на пісню раптом потягло. (Б. Олійник). 5. Мама в будь-яку погоду п’є з криниці чисту воду. (І. Січовик). 6. А той, хто чинитьказна-що, уміє взяти все нізащо й не вболівати ні за що.(П. Біба).
<span>Хуха-Моховинка була лісовою, боровинкою Хухою. У старому бору спонвіку жив увесь її рід. Вона була наймолодшою серед Хух. Пухнаста, як мох, тільце врите довгою вовничкою, тільки мордочка, як садова квіточка, та лапки, рожеві зісподу, були голенькі. Колір вовнички мінявся від того, біля чого вона з'являлася. Моховинку дуже любили в родині, і -не тільки за те, що наймолодша, а й за те, що була добра, лагідна, слухняна і роботяща. Моховинка сама зробила собі хатинку між корінням великої сосни: позатуляла всі дірки та щілини сосновими галузками і м'яким зеленим мохом.</span><span>Але недовго судилося Моховинці насолоджуватися хатнім теплом. Старий дід, який прийшов рубати сосну, знищив її хатинку. Все було понівечено і розкидано. Занепокоєні тим, що не по закону рубають ліс, Хухи привели лісника. І серед них - Моховинка. Не про себе вона дбала, хоча так постраждала, а за весь свій рід на землі! Багато хто з Хух звав її до себе, але Моховинка добре знала звичаї, за якими Хухи повинні мати окремі хатинки. Не знайшовши хатинки в лісі (все було позаймане Хухами), знесилена, перемерзла, вона з'явилась у теплій хаті, серед кіз, які співчутливо вислухали бідолаху і запросили лишитися та.оселитися. Пройшов час, і у Хухи з'явилися нові друзі - хлопчик та дівчинка, які весело бавилися з затійницею. Маючи добре серце, Моховинка виручила з біди козу Лиску, за шо діти біли їй дуже вдячні: приносили все, що їм давали смачного.</span><span>Дуже сумувала Хуха за своєю родиною. І тільки нещасний випадок (знову з-за старого діда, який поранив їй лапку) допоміг їй опинитися серед лісу. Як зраділи всі Хухи її появі! Дружні, вони разом вибудували нову хатку. Все було добре у Хухи. Раптом сталося так, що Хуха-Моховинка віч-на-віч зустрілася з дідом. Але тепер він безпомічний, знесилений. Добре серце Хухи не пам'ятало зла, і вона поспішає на допомогу. Побачивши ту, що покалічив, старий приготувався для помсти, а одержав порятунок.</span><span>Не захотіла Моховинка, щоб її було віддячено, бо Хухи роблять добро з повинності. Про одне попросила - розповісти людям, що Хухи добрі й не пам'ятають зла. Ця казка несе непереможну силу добра, вірності, любові. Читаючи про Хуху, я згадував і Карлсона, який з задоволенням бавився з Малюком, і роботящу Попелюшку, і Герду, що змогла перенести всі страждання на шляху до зустрічі з Каєм.
</span>