Щирому золоту не потрібна проба, а добрій людині — прикраси 172. Хоч ти дуже любиш гроші, будуть твої ноги босі (ІМФК, 29-3.
т. 8в).
173. Хоч у голові пусто, аби грошей густо (Ном.. 31).— Див. 2, голова.
174. Хто грошей не має, той пішки махає (Укр. пр., 1963, 295).
175. Xто грошей не має, той спокійно спить (Н. п.. Вол.).— Біл.: 1р., І, 79.
176. Хто гроші має, той всього придбав (Мал.. 212).
177. Хто гроші не рахув, того біда частує (Прип.. 85).
178. Хто мас гроші хмуриться, а хто це мас грошей журить ся, як обійтись без них (Прип.. 85).
179. Хто ИЄ береже грошей. ТОЙ їх не стоїть (Ном.. 193: Укр. пр.. 1936. 296).
186. Хто не мас грошей v кишені, мусить мати їх на язиці (Прип.. 85).
181. Хто не стоїть за грошом, той і шеляга не варт (Закр.. 218).
182. Хто розкидає гроші руками, ТОЙ буде шукати їх ногами (Прип.. 85).
183. Хто ся з грошима не рахує, гою біда частує (Фр.. 1. 2. У76).
184. Хто хоче гуляти, мусить гроші мати (ІМФЕ, 29 3. 140, 7).
185. Чим більше грошей мас. ТИМ більше плаче (Зак. пр., 78).
186. Чий кінь, того і гроші (Укр. пр.. 1963. 295).— Див. 1, кінь.
187. Чиї гроші, того п совість (ІМФЕ. 14-3, 211. 193).
188. Чого за гроні і не можна зробити? І бога за гроші можна купити (Чуб., 244; Укр. пр.. 1955. 26; 1963, 212).
189. Чого гроші не зроблять! (Укр. пр., 1963, 296).
190. Чоловік без грошей, як пташка без крил (Прип., 85).
191. Чоловік гроші збирає, а чорт мішок шиє (Н. п.. Вол.).— Біл.: Гр., 1, 483.
192. Чужі гроші не гріють (Фр., 1, 2, 476).
193. Щади гроші на чорний день (Вік живи, 19).
194. Що не доложиш очима, то доложиш грошима (ІМФЕ, 29-3, 135, 31).
195. Якби Хомі гроші, був би й він хороший, а нема — всяк мина (ІМФЕ, 8-К2, 27, 58, Яворн.; Укр. пр., 1963, 21; Н. ск., 1971, 48).
196. Як возьмеш уперед гроші, то робиш як дурно, а як заплатив уперед гроші, то наче й не платив (Укр. пр., 1963, 295).
197. Які гроші, такий і товар (Перем., 1854, 102).— Біл.: Рапап., 241.
198. Які гроші, такий крам, які халяви, такий пан (Прип., 85).
199. Як не будеш грошей шанувати, то не будеш їх мати (ІМФЕ, 29-3, 115, 7).
200. Як треба гроші дати, то так, як зуба рвати (Прип., 85).
201. Як чоловік має багато грошей, то менше розуму, а як менше грошей, то більше розуму (Там же).
Золото.
1. Блищиться, як злото, а всередині — болото (Фр., II, 1, 198: Прип., 144; Укр. пр., 1936. 312).
2. Від злота аж капає (Фр.. II, 1, 198).
3. Де треба — свисни та золотом блисни (Укр. пр.. 1963, 139).
4. До злота в кождого охота (Фр.. II, І, 198).
5. За злого не єден лізе в болото (Там же).
6. З золотом, як з вогнем: і тепло з ним і небезпечно (Укр. /ір.. 1963. 293; Н. ск., 1971. \2).
7. Золота іглиця всюди пролізе (Фр., II, І, 208).
8. Золота швайка мур пробиває (Ільк.. 38; Ном.. 30; Укр. пр., 1936. 68; 1963, 136).
9. а) Золотий ключ до кождих дверей прийдеться (Ільк., 38; Фр., І, І. 209); б) Золотий ключик до кожних дверей придасться (Ном.,
Мій улюблений актор
Це Арнольд Шварценегер. Мабуть, така заява дуже старомодна - культ Голі-вуду скінчився років десять тому, і діти українських степів уже не мріють душу закласти за можливість хоч би одним оком подивитись на Каліфорнію, країну усмішок і апельсинів. Дома цікавіше. І, мабуть, зовсім не патріотично називати улюбленим актором американця австрійського походження, коли історія вітчизняних кіно й театру знає багатьох, талановитіших за старого Шварца. До того ж фільми я із задоволенням дивлюся російські, слухаю "Арію" і "Кіпєлова", найкращим артистом усіх часів і народів вважаю Володимира Висоцького і зневажаю попсу в усіх її проявах, навіть дуже якісну й дорогу. А все, що має лейбл "Made іn USA", - це якісна й дорога попса. Принаймні, все сучасне, тому що Голівуд, як і вся культура в радіусі п'ятдесяти штатів, перебуває в глибокій творчій кризі. Багатомільйонні бюджети й професійна реклама не можуть приховати головне: сюжети й амплуа акторів не мінялися вже більше двадцяти років - і в країні виросло покоління, яке й не знає, що кіно може бути іншим. А блок-бастери не вносять нічого нового і більш за все нагадують почесний кортеж на пишних похоронах.
Так, легко й почесно вихваляти своїх, особливо коли є за що. Наприклад, будь-кого з тих, хто працював у радянському кіно в часи його розквіту, в сімдесяті роки; бо люди ці геніальні усі до одного, і фільми для того технічного рівня чудові, але я належу до іншого покоління - і "довліє дневі злоба його". Можна вихваляти й сучасне російське кіно, тим більш, що воно розвивається швидше за будь-якого бройлера і буде розвиватись тими ж темпами ще років з двадцять. Легко вихваляти сучасний рок - твори його флагманів довершені. Але про кожного з цих людей - від режисерів до кліпмейкерів - можна сказати, що вони опинились "в потрібному місці в потрібний час", тобто серед однодумців. Разом легше бити батька й долати вершини, ніж наодинці. Не набагато, але легше.
Тому мій улюблений актор - австрієць-емігрант, що не пішов найлегшим шляхом асиміляції, не змінив прізвище, задовге для Голівуду, не зробив, хоч і міг, кар'єру в "конятині" (так називають найпримітивніші поп-серіали - через найвідомішого з говардових персонажів, Конана-варвара). Той, що зумів самотужки пробити целулоїдну стінку і примусити декого з глядачів вдавитися попкорном - тому, що через незвичні, людські почуття раптом здавило горло. Тих, чия душа ще не зовсім заросла салом, хоч очі й звикли до стандартних жахів і струмків крові з кукурудзяної карамелі.
- Доброго ранку ,Іванко!
- Привіт, Сашко! Радий тебе зустріти!
- І я так само радий! Ну, розповідай, як провів літні канікули?
- О, я провів їх дуже цікаво. Ми з батьками їздили відпочивати до моря.
- Справді? І куди саме ви подорожували?
- У Крим. Спершу ми жили в Алушті в пансіонаті. Купалися в морі досхочу. Я з татом навіть рибалив з пірсу.
- Щось упіймали?
- Морського йоржа! Але його їсти майже неможливо, тож ми його відпустили.
- А потім ви ще десь подорожували?
- Так, ми їздили на екскурсії в Ялту, Севастополь, Судак. Мені особливо сподобалася стародавня фортеця в Судаку. Так що я все про себе та про себе! Ти як провів літо, друже?
- У батьків грошей подорожувати не було, тому я провів його вдома. Але не нудьгував.
- Чим же ти займався цілих три місяці?
- Катався на велосипеді, з хлопцями грав у різні ігри. Футбол, баскетбол, волейбол – ми все спробували. Кожний день ходив на турніки робити гімнастику. Бачиш, які м’язи накачав?
- О-о, я би теж не проти мати такі…
- Ще я книжки читав, фантастику. Адже в мене багато часу було. Тепер я спеціаліст з цього жанру.
- Ну, тоді розповіси мені, що прочитав. А я тобі – про Крим. Ти згодний, Сашко?
- Згоден!
