Над квіткою кружляв товстий джміль.
Серед галявини ми побачили чисте джерело.
Я обожнюю дивитися на себе у дзеркало.
У слові «цвірінькає»: складів-4 (чи-ри-ка-ет), букв-8, звуків-9:
ч → [ч ']: приголосний, непарний глухий, непарний мягкійі
И→ [і]: гласнийр
Р → [р']: приголосний, непарний дзвінкий, сонорні, парний мягкійі
И [і]: гласнийк
К→ [к]: приголосний, парний глухий , парний твёрдийа
А→ [а]: гласнийе
Й→ [й ']: приголосний, непарний дзвінкий, сонорні, непарний м'який
И-[і]: гласнийт
Т→ [т]: приголосний, парний глухий, парний твердий
Кожна епоха дає свої поняття про цінності. Для епохи середньовіччя характерне матеріальне збагачення, для епохи Відродження - духовне зростання, для епохи сорокових років XX століття - завоювання і загарбання. З цього прикладу можна багато сперечатись, можна наводити докази і свідчення, але одне є незмінним, те, що не вимагає доказів, твердження, що найбільше багатство — хліб.
<span>Коли хліба обмаль — його не може замінити ні золото, ні інші коштовності. Матеріальні блага нічого не варті, коли голодні їх виробники. </span>
<span>Звернімося до історії: Радянський Союз у 1933 році продавав хліб за золото, коли Україна гинула від голодомору. Недаремно старі люди такі заощадливі, бо вони пережили це страхіття. Моя бабуся, даруючи мамі свою каблучку, застерігала: «Бережи, може колись за неї виміняєш шматок хліба». У роки Великої Вітчизняної моя бабуся ходила на село вимінювати продукти за речі. А у 1947 році, коли в місті відмінили хлібні картки, село вимирало від голоду. Божевільні від голоду люди здатні були на вбивство заради шматка хліба. </span>
<span>Одного разу в музеї я бачив шматочок блокадного хліба, одноденну норму ленінградця. Я вжахнувся від побаченого, бо той сіро-коричиевий шматочок швидше нагадував землю, змішану з половою, ніж хліб. </span>
<span>Пригадую фільм, побачений у дитинстві. Ішлося про дореволюційне село: господиня крає хліб, наділяє ним усю родину, а крихти змітає у долоню і їсть. Але були часи, коли хлібом не дорожили ні в місті, ні в селі. Тоді він був дешевим. Ним годували худобу, він лежав на смітниках. Це жахливо, коли хліб не шанують у місті, але ще більш жахливо, коли не шанують у селі. Мене дивує, як хлібороб може не цінувати хліб! Народна мудрість навчає нас: «Хліб — усьому голова», «Є хліб — буде й пісня». 1 дійсно, без хліба не буває смачною иайвишуканіша страва, а пісню заводить лише сита людина. </span>
<span>Хліб — це геніальний витвір людини, у якого немає конкурентів. Хліб — це святиня. Не даремно хлібом і сіллю зустрічають бажаних гостей, хлібом-сіллю благословляють матері своїх дітей. І це не тому, що хліб і сіль — основні продукти, а тому що це уособлення рідної землі, символ праці і надії на майбутнє. Хліб — це міра совісті і людяності. </span>
Н.в. Білолиций місяць
Р.в білолицього місяцю
Д.в білолицьому місяцю
Зн.в білолицього місяця
О.в білолицим місяцем
М.в (на) білолицем місяці
К.в білолиций місяце
Веселий какаду,чужий какаду,співучий какаду,боягузний какаду,яскравий какаду,мудрий какаду,ніжний какаду,ласкавий какаду,маленький какаду,стомлений какаду,виснажений какаду,улюблений какаду,замріяний какаду,рідненький какаду.