Київське повстання 1113 року (17 квітня — 21 квітня) — антифеодальне повстання міських низів Києва, холопів і, можливо, сільського населення Київської землі. Вибухнуло після смерті князя Святополка Ізяславича, що опікувався лихварями та спекулював сіллю. Головним чином постраждали князівські поплічники — тисяцький Путята та соцькі, а також євреї-лихварі і купецтво.
Причиною повстання стало підвищення цін на хліб, голод, зловживання князівської адміністрації, яка спекулювала цими продуктами, та перетворення вільних городян на холопів за борги. 17 квітня обурені кияни з бою узяли двір боярина Путяти Вишатича та почали громити володіння лихварів. Очільники повстанців помістили:
«Нині з усієї Руської землі усіх жидів вислати із усім їхнім маєтком, і надалі не впускати, а хто таємно увійде, вільно їх грабувати і вбивати… З цього часу жидів на Русі немає»[1]
Налякана боярська верхівка Києва звернулася до переяславського князя Володимира Мономаха і запросила його на великокнязівський престол.
Ставши великим князем київським, Мономах видав нові закони (відомі під назвою Устав Володимира Мономаха), які містили деякі поступки повсталим. У статуті обмежувалися відсотки за позикою, були сформульовані права і обов'язки закупів, заборонялося перетворювати на раба купця-боржника, якщо він позбувся свого майна внаслідок війни або пожежі.
Табла,ситара, флейта,бансури, тампур, канджира, мриданга
Жрецы были хранителями священных тайн, наблюдали за правильностью выполнения обрядов в честь богов, лечили заболевания, составляли прогнозы благоприятных периодов посева и сбора урожая, изучали астрологию
Вельможи возглавляли военные походы, вершили суд и расправу, следили за строительством крепостей, одним словом помогали фараону управлять страной.
Ответ:
asdasdasdasdasdasdasdasdasdasd
Объяснение:
