Твір-опис міста в художньому стилі
Київ у минулому й сьогодні
Київ вражає своєю багатоликістю: з одного боку — це велике сучасне місто, а з іншого — кожна стара вулиця — це історія, що завмерла в часі й просторі. І хочеться зупинитися, подумки зануритися в той далекий час, коли біля Золотих воріт стояли відважні русичі, коли матері благословляли своїх синів у далекий похід і терпляче чекали їхнього повернення. Трагічні звістки про своїх чоловіків та синів сприймали киянки мужньо, і єдиною втіхою було те, що гинули мужні воїни заради рідної землі, рідного краю.
У Києві мирно вживаються й сучасне (модернове), і старожитнє, вони ніби доповнюють одне одного, прокладаючи місточок з минулого в майбутнє. Здається, що кожна вулиця пов'язана з якоюсь знаменною чи трагічною подією в історії нашої Батьківщини. Ось, наприклад, Банківська вулиця з її чудернацьким архітектурним витвором — Будинком химер (цікава й незвичайна історія створення цієї будівлі), неподалік — офіційно велична споруда приміщення Конституційного Суду.
А Софія Київська? Це таке незабутнє враження, коли маєш можливість доторкнутися рукою до кам'яних стін, які були ще за часів Ярослава Мудрого! Або пройтись Андріївським узвозом і поговорити з митцями-умільцями, які прямо на вулиці пропонують свої твори: від звичайного «ширпотребу» до дійсно мистецьких витворів.
Чи побувати в будинку Булгакова, який знаходиться неподалік. Або спинитися поруч із пам'ятником такої неоднозначної у ставленні до княжих справ княгині Ользі й подумати про тлінність людського буття та невмирущість історії.
Можна здійснити екскурсію на територію Києво-Могилянської академії, саме в ній кілька століть тому навчалися передові мислителі Європи, тут був і Г. Сковорода з його незабутніми філософськими поглядами.
Але Київ — це не тільки святкові вулиці. Це й безпритульні діти, яких можна зустріти на Хрещатику в переходах метро, і безліч реклам і вивісок англійською мовою (які ж ми були патріотичні, коли боролися з російськомовними написами!). Та попри всі проблеми, які є в кожного міста, відчуваєш, що ти — в столиці.
<span>...Проводжають навесні гостей міста квітучі дерева-символи Києва — каштани. Вони урочисто тримають канделябри суцвіть, ніби гостинні господарі: раді були вам, приїздіть ще до нас.</span>
Текст рекламного буклету для молодіжного шкільного вбрання:
Ви шукаєте стильну та молодіжну шкільну форму? Ми вам допоможемо! Магазин "Зоря" пропонує шкільне вбрання для учнів будь-якого віку. Наша форма підкреслить статус школи та стане найулюбленішим вбранням дітей. "Зоря" - це магазин стильного одягу для найвибагливіших покупців.
Ви можете знайти нас за адресою: вул. Магара, будинок 36.
Телефон для довідок: 2454156523126
1. У цьому році дуже модні довгі спідниці, тому краще я куплю саме її
2. Купування одежі допомагає деяким людям переносити стрес
3.У інтернет-магазині дуже багато красивих речей , я там завжди щось купляю
4.Купування одежі- це улюблена справа в нас з мамою!
5.Мій тато не дуже любить крамниці , тому купує йому одежу наша мама
Мій робочий день починається о сьомій годині ранку. Я прокидаюсь, вмиваюсь, одягаюсь, снідаю і о восьмій годині виходжу до школи. Перший урок починається о восьмій тридцять. У школі я вивчаю різні предмети: математику, українську мову, історію. На уроках я уважно слухаю вчителів, відповідаю на їхні запитання, виконую вправи та завдання. На перерві можна трохи відпочити, поговорити з друзями, з'їсти яблуко. Двічі на тиждень я ходжу на тренування з баскетболу.
<span>Після школи йду до дому. Обідаю з бабусею і сідаю виконувати домашнє завдання. Ще раз читаю те, про що йшлося в класі, потім вчу правила, роблю вправи, вчу вірші. Закінчивши уроки, збираю зошити та підручники на наступний день. </span>
<span>Робочий день закінчено. Можна погуляти з друзями. </span>
- Марино, яким ти бачиш майбутнє України? - запитала у мене Олена.
- Україна майбутнього – це прекрасна та забезпечена держава. Ії поважають та цінують в Європі, та й в усьому світі, - відповіла я.
- Чому ти так вважаєш?
- Сюди без перепинів та з охотою приїжджають у справах та відпочити громадяни з сусідніх країн.
- Що їх спонукає до цього?, - зацікавилась подруга.
- Людей приваблюють чисті повітря та вода, мальовничі краєвиди та дбайливо збережені історичні пам’ятники.
- Так, це точно про Україну!
- Майбутнє України у моїй мрії прекрасне, - продовжила я, - і люди в ній прекрасні – вони вільна та творчі на роботі, запальні та підприємливі у навчанні, доброзичливі. Українцям взагалі притаманні доброзичливість та гостинність – твори багатьох українських письменників нас у цьому переконують.
- І я вірю в це. – заговорила Олена, - В українців майбутнього є віра в свою можливість перемогти, можливість бути щасливими, попри всі негаразди.
- Повністю згодна!