1) Мама учит хорошим привычкам;
2)Разлука;
3)Хорошие привычки.
Традиции фольклора и древнерусской литературы в повести Н. С. Лескова «Очарованный странник»
<span> “Очарованный странник” — одно из крупнейших произведений Н. С; Лескова, создающих типичного героя писателя, подлинно русского человека. Интерес к национальному характеру определяется мировоззрением Лескова. Суть авторских раздумий — поиск такого развития России, которое опиралось бы на русские культурные и нравственные ценности, коренившиеся в глубинах народной жизни. Движение личности, олицетворяющей простой русский народ, воплощается в знаменательном заглавии повести — “Очарованный странник”. Такой позицией обусловлено постоянное обращение Лескова к опыту фольклора и древнерусской литературы. </span>
Павлуша і Ява («насправді його Іваном звати») — «найкращі друзяки і напарники». Гострий на язик дід Салимон каже про них: «Одно… Ява і Павлуша пішли. От хлопці! Орли! Соколи! Гангстери, а не хлопці! Нема на них буцегарні».Павлуша і Ява роблять дошкульні витівки не тому, що злі за характером: їм хочеться, щоб про них «слава… гриміла на всю Васюківку, як радіо на Перше травня».Енергія фонтанує з хлопців, тому вони й вигадують різні «штуки – викаблуки». За характером Павлуша і Ява дуже схожі, але більшим винахідником і лідером у дружніх стосунках є Іван. Це він вигадав випустити «пугутькало» в клубі під час лекції на тему «Виховання дітей у сім’ї», влаштувати бій биків з головною «героїнею» коровою Контрибуцією, зробити підводного човна з напівзатопленої плоскодонки…За своїм характером хлопці добрі, сміливі та співчутливі до чужого горя: вони могли б не ризикувати здоров’ям і життям, коли почули з глибини колодязя «плаксиве щеняче скімління».Попри всі суперечки між друзями, Ява зважає на недавню хворобу Павлуші і спускається в колодязь: «…. в тебе була ангіна тиждень тому. Тобі не можна в колодязь», — каже він другові, коли вони вирішують, кому спускатися за цуценям. Крім того, Іван проявляє неабияку кмітливість, коли задіює в рятувальній операції і брус-перевагу, і вірьовку з прив’язаної кози. З того моменту друзів стало троє: Павлуша, Ява і Собакевич — цуценя, якого витягнули з колодязя.Як цікаво читати про всі веселі пригоди Павлуші та Яви — кмітливих та винахідливих героїв Всеволода Нестайка! Здається, що й сам автор такий же веселий, кумедний чоловік, що добре знається на дитячих характерах, з гумором, іронічно і одночасно з милуванням описує своїх героїв! Книга<span>Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки» стала моєю улюбленою, а герої пригод Павлуша і Ява — найкращими моїми друзями. </span>
В данном рассказе автор пытался выразить свое милосердие к народу к тому как издеались над ними автор пытался нам передать это
<span>Когда-то Плюшкин был просто бережливым хозяином, у него была семья, дети. Встречался герой и с соседями. Поворотным пунктом превращения культурного помещика в скрягу стала смерть хозяйки. Плюшкин, как и все вдовцы, стал подозрительным и скупым. И превращается, как говорит Гоголь, в «прореху на человечестве».</span>
