Мама - сама рідна і дорога людина на землі. Мама-це саме перше слово,яке промовляє немовля.Мама-це наш друг,помічник,порадник.Як добре коли засинаючи ввечері мама розказує цікаву казку та гладить по голівці своїми лагідними,чудовими руками.Мамині руки ми памятаємо на всьому протязі свого життя- рідні,натружені.Вдяні своїй матусі,низький їй уклін.
Лесина подорож до пірамід
Подорож до пірамід відбувалася навмисне звечора, щоб подивитися на тисячолітні пам’ятники в місячну ніч, коли вони здаються особливо величними й загадковими. До того ж у такий час менше помітні пошкодження, яких зазнали ці витвори від довгого часу й безжалісного впливу людини. Ще здалеку, на підході до групи пірамід, хтось згадав, що понад сто років тому на цьому місці проходив Наполеон зі своєю армією. Показуючи рукою на піраміди, він сказав своїм воякам:
— Солдати, на вас дивляться сорок століть із висоти оцих пірамід! Цього досить, щоб бути хоробрим!
Мандрівники минули піщаний горб, спустилися в неглибоку улоговину й звідси дивилися на громаддя трьох пірамід, що вимальовувалися на тлі неба монументальними силуетами. З цієї тисячолітньої тиші раптом прорвалося моторошне завивання шакалів. Леся разом з іншими обійшла поволі Хеопсову піраміду, яка вражала своєю величчю.
Цю найбільшу кам’яну споруду стародавнього світу збудував для себе фараон Хеопс майже три тисячі років до нашої ери.
Ейфелевої вежі в Парижі це була найвища споруда світу — сто сорок шість з половиною метрів. її складено з точно вирізаних і щільно припасованих вапнякових блоків масою майже дві з половиною тонни кожний. На цю споруду було використано два мільйони триста тисяч таких блоків. Це неймовірна річ для тодішньої техніки, власне, за її відсутності. Поряд стоїть піраміда Хефрена, нижча від попередньої лише на три метри.
Дивне почуття опанувало всіх, коли проходили поміж цими двома рукотворними скелями. Хоча відстань між ними була досить велика, однак здавалося, немов щось зависло над головою і тисне, давить до землі. Ішли мовчки, намагаючись ступати безшумно. На обличчях — чи то затамований страх, чи просто пригнічення…
Коли трохи відійшли, Леся, немов сама до себе, сказала, що стан деякого збентеження й розгубленості цілком зрозумілий: перед собою бачиш усю марність величної праці, укладеної (з примхи деспота) у нікому не потрібну геометричну фігуру, бачиш трагедію стародавнього народу.
Після цього мандрівники попрямували до статуї Великого сфінкса, що височіла поблизу пірамід. На Лесю дивилася кам’яна напівлюдина-напівзвірина з рештками лев’ячої гриви, з дірками на місці носа й очей. Кажуть, що голова сфінкса свого часу слугувала мішенню для наполеонівських солдатів.
Тисячі років ця потвора непорушно дрімає серед пустелі. Витесана із суцільної кам’яної брили, вона сягає двадцяти метрів заввишки, п’ятдесяти семи метрів завдовжки і важить майже п’ятнадцять тисяч тонн.
«Ми бачили великі піраміди й Великого сфінкса, — писала Леся, — це справді щось єдине на цілім світі! Ніякі картини, фотографії не можуть дати справжнього поняття про душу цих камінних істот. Особливо сфінкс — він має велику тисячолітню душу, живі очі, він немов бачить вічність. А який там пейзаж перед очима сфінкса!.. Не розчарував мене Єгипет, а ще більше причарував, і тепер тільки я зрозуміла до кінця його геніальний хист».
Щирому золоту не потрібна проба, а добрій людині — прикраси 172. Хоч ти дуже любиш гроші, будуть твої ноги босі (ІМФК, 29-3.
т. 8в).
173. Хоч у голові пусто, аби грошей густо (Ном.. 31).— Див. 2, голова.
174. Хто грошей не має, той пішки махає (Укр. пр., 1963, 295).
175. Xто грошей не має, той спокійно спить (Н. п.. Вол.).— Біл.: 1р., І, 79.
176. Хто гроші має, той всього придбав (Мал.. 212).
177. Хто гроші не рахув, того біда частує (Прип.. 85).
178. Хто мас гроші хмуриться, а хто це мас грошей журить ся, як обійтись без них (Прип.. 85).
179. Хто ИЄ береже грошей. ТОЙ їх не стоїть (Ном.. 193: Укр. пр.. 1936. 296).
186. Хто не мас грошей v кишені, мусить мати їх на язиці (Прип.. 85).
181. Хто не стоїть за грошом, той і шеляга не варт (Закр.. 218).
182. Хто розкидає гроші руками, ТОЙ буде шукати їх ногами (Прип.. 85).
183. Хто ся з грошима не рахує, гою біда частує (Фр.. 1. 2. У76).
184. Хто хоче гуляти, мусить гроші мати (ІМФЕ, 29 3. 140, 7).
185. Чим більше грошей мас. ТИМ більше плаче (Зак. пр., 78).
186. Чий кінь, того і гроші (Укр. пр.. 1963. 295).— Див. 1, кінь.
187. Чиї гроші, того п совість (ІМФЕ. 14-3, 211. 193).
188. Чого за гроні і не можна зробити? І бога за гроші можна купити (Чуб., 244; Укр. пр.. 1955. 26; 1963, 212).
189. Чого гроші не зроблять! (Укр. пр., 1963, 296).
190. Чоловік без грошей, як пташка без крил (Прип., 85).
191. Чоловік гроші збирає, а чорт мішок шиє (Н. п.. Вол.).— Біл.: Гр., 1, 483.
192. Чужі гроші не гріють (Фр., 1, 2, 476).
193. Щади гроші на чорний день (Вік живи, 19).
194. Що не доложиш очима, то доложиш грошима (ІМФЕ, 29-3, 135, 31).
195. Якби Хомі гроші, був би й він хороший, а нема — всяк мина (ІМФЕ, 8-К2, 27, 58, Яворн.; Укр. пр., 1963, 21; Н. ск., 1971, 48).
196. Як возьмеш уперед гроші, то робиш як дурно, а як заплатив уперед гроші, то наче й не платив (Укр. пр., 1963, 295).
197. Які гроші, такий і товар (Перем., 1854, 102).— Біл.: Рапап., 241.
198. Які гроші, такий крам, які халяви, такий пан (Прип., 85).
199. Як не будеш грошей шанувати, то не будеш їх мати (ІМФЕ, 29-3, 115, 7).
200. Як треба гроші дати, то так, як зуба рвати (Прип., 85).
201. Як чоловік має багато грошей, то менше розуму, а як менше грошей, то більше розуму (Там же).
Золото.
1. Блищиться, як злото, а всередині — болото (Фр., II, 1, 198: Прип., 144; Укр. пр., 1936. 312).
2. Від злота аж капає (Фр.. II, 1, 198).
3. Де треба — свисни та золотом блисни (Укр. пр.. 1963, 139).
4. До злота в кождого охота (Фр.. II, І, 198).
5. За злого не єден лізе в болото (Там же).
6. З золотом, як з вогнем: і тепло з ним і небезпечно (Укр. /ір.. 1963. 293; Н. ск., 1971. \2).
7. Золота іглиця всюди пролізе (Фр., II, І, 208).
8. Золота швайка мур пробиває (Ільк.. 38; Ном.. 30; Укр. пр., 1936. 68; 1963, 136).
9. а) Золотий ключ до кождих дверей прийдеться (Ільк., 38; Фр., І, І. 209); б) Золотий ключик до кожних дверей придасться (Ном.,
