<span>Одноро́дные чле́ны предложе́ния — главные или второстепенные члены предложения, связанные в нём с одной и той же словоформой и выполняющие одну и ту же синтаксическую функцию. Однородные члены произносятся с интонацией перечисления, как правило, располагаются контактно (непосредственно один за другим) и часто допускают перестановку. Однако перестановка возможна не всегда, поскольку первым в ряду однородных членов обычно называется то, что является первичным с логической или хронологической точки зрения или важнее для говорящего.
</span>Миша вышел погулять, и Маша вышла погулять — Миша и Маша вышли погулять.
Однорідні члени речення - головні або другорядні члени пропозиції, пов'язані в ньому з однієї і тієї ж словоформой і виконують одну й ту ж синтаксичну функцію. Однорідні члени вимовляються з інтонацією перерахування, як правило, розташовуються контактно (безпосередньо один за іншим) і часто допускають перестановку. Однак перестановка можлива не завжди, оскільки першим у ряді однорідних членів зазвичай називається те, що є первинним з логічною або хронологічній точки зору або важливіше для мовця.<span>Міша вийшов погуляти, і Маша вийшла погуляти - Міша і Маша вийшли погуляти.</span>
6 букв.......................................
9 звуків.........................
(т а н ц у й е)
Зустріч , копач , копання , доповідь , приймач , шукач .
Хмаринка завжди тішилась своїми дітками-сніжинками, цими маленькими красунями. Матуся-хмарка любила мандрувати і сніжинки вже багато знали про цей світ і чекали з нетерпінням коли вже підростуть і здійснять власну подорож.
Ось настав час, коли сніжинки стали вже зовсім великі, і хмаринка випустила їх у широкий світ. Як це було прекрасно! Сніжинки закружляли над Землею у веселому таночку і літали, літали... А поміж ними всіма була одна чарівна, не схожа на інших Новорічна Сніжинка. Вона була легка і срібляста. Вітер ніжно підхопив Сніжинку і спустив до моеї лодоні. В морозному повітрі вона виблискувала всіма барвами і чарівно усміхалась.
Мені стало цікаво дізнатись про цю крихітку і я почав розпитувати Сніжинку про її пригоди. Вона засяяла ще яскравіше і тихим голосом почала розповідати. Про ніч-чарівницю, яка читала їм казки, про зірок-подружок з якими вона часто танцювала та про матусю-хмаринку. Сніжинка була допитливою і спостережливою, тому кожна її історія була сповнена казкових порівнянь і цікавих подій. Новорічна сніжинка розповідала про різних людей, яких вона бачила з неба. Про маленьких діточок, які бавились снігом і сивих бабусь які просто насолоджувались зимовими днями. Про чарівну музику Новорічних свят... І про все, все, все...
Та раптом на небо випливло чарівне малинове Сонце! Воно було таке велике і гарне. Такого вона ще не бачила, бо в хмарі, де вона народилась, було тісно і темно, а тут така краса! Їй знову захотілось піднятись високо і танцювати, танцювати...Сонечко було дуже приємне, але сніжинка розтанула від його тепла і ласки.
Мої батьки дуже добрі (пряме)
Моя подруга добра серцем (переносне)