<span>1. Добре вихований,на мою думку, він не заважав розмові.
2. Тут,поруч, буз сумніву, буяла весна.
3. На щастя,все вийшло так, як хотілося.
4. Були,це точно, і ревнощі, і муки, і докори, і вірші, розпачем налиті.
5. <span>Жито, пшениця і овес — усе разом,на жаль, поспіло й посохло</span></span>
Праця- имен( одниэю)., чоловика- додаток( пунктир), году( диэсл-
двома), линь- имен, марнуэ( диэсл)
<span>Моя бабуся завжди сварить мене за невічливість .Вона говорит,ь що не можна казати:"Привіт, ба!"Їй взагалї не подобаються мої слівця.Але мені здається, що вона зовсім відстала від життя. Я знаю що літнім людям треба допомогати.Як завжди радісно вітаюсь з знайомими.Я поважаю дорослих. Ось чому я вважаю себе ввічливим</span>
Помилку допущено у другому реченні.
2. Пахне грибами й медом, вогкістю пахне тією, що, опріч назви осінь, немає імені їй. Потрібно комами виділити відокремлений додаток - опріч назви осінь.
Принеси будь ласка голку.У вікні прокрвдається сонячний зайчик.На зиму звйчик міняє свою пухнасту шубку.